Здесь - Обе-Рек, Tyufyakin Konstantin

Мы разбросали себя по терновым кустам,

Зная, что там выставляли колючую проволоку.

Каждый в ответе за то, кем он вылупился сам:

Стая не знает вины и скрывает пособников.

Каждый себе соблазнительный и милый «свин»,

Верит в лучшее, и доверяет скафандру.

Когда с пустотой остаётся один на один,

Двери находит в проёмах молитвы и мантры.

И здесь достоверна лишь одна боль,

И, зная этот пароль, открываем беспощадность жизни.

Я весь соткан из ночных проводов,

Осенних хлёстких ветров,

Воспалённых и тревожных мыслей.

Кто-то рисует опасный и дерзкий маршрут,

Кто-то плетётся в составе унылой колонны.

Кого-то прельщает пушистый семейный уют,

Кто-то, харкая кровью, вставляет патроны.

Вещи родного, того, кто ушёл навсегда,

Хранят пронзительно и сиротливо молчание.

Люди, эпохи, религии и поезда

Глядят глазами оптимистично-печальными.

И здесь достоверна лишь одна боль,

И, зная этот пароль, открываем беспощадность жизни.

Я весь соткан из ночных проводов,

Осенних хлёстких ветров,

Воспалённых и тревожных мыслей.

И здесь достоверна лишь одна боль,

И, зная этот пароль, открываем беспощадность жизни.

Я весь соткан из ночных проводов,

Осенних хлёстких ветров,

Воспалённых и тревожных мыслей.

Ми розкидали себе по тернових кущах,

Знаючи, що там виставляли колючий дріт.

Кожен відповідає за те, ким він вилупився сам:

Зграя не знає провини та приховує посібників.

Кожен собі спокусливий і милий «свин»,

Вірить у краще, і довіряє скафандрові.

Коли з порожнечею залишається віч-на-віч,

Двері знаходить у отворах молитви та мантри.

І тут достовірний лише один біль,

І, знаючи цей пароль, відкриваємо нещадність життя.

Я весь витканий з нічних дротів,

Осінніх хльостких вітрів,

Запалені та тривожні думки.

Хтось малює небезпечний та зухвалий маршрут,

Хтось плететься у складі похмурої колони.

Когось спокушає пухнастий сімейний затишок,

Хтось, харкаючи кров'ю, вставляє патрони.

Речі рідного, того, хто пішов назавжди,

Зберігають пронизливо і сиротливо мовчання.

Люди, епохи, релігії та потяги

Дивляться оптимістично-сумними очима.

І тут достовірний лише один біль,

І, знаючи цей пароль, відкриваємо нещадність життя.

Я весь витканий з нічних дротів,

Осінніх хльостких вітрів,

Запалені та тривожні думки.

І тут достовірний лише один біль,

І, знаючи цей пароль, відкриваємо нещадність життя.

Я весь витканий з нічних дротів,

Осінніх хльостких вітрів,

Запалені та тривожні думки.