Колодец - Обе-Рек

Страшно в этом знании.

Знаки препинания,

Письма, расстояния,

Выпады, раскаянье…

Бесы ухмыляются,

Им утеха нравится,

Лёгкая победа —

Дело до обеда.

Во вторую смену

Сам себя по следу

Отправляю смело

В состоянье плена.

Злая червоточина,

Тёплая обочина,

Сердце обесточено,

Взгляд со стороны.

И чужие срочные

Мысли, многоточия,

Следствия побочные

Хорошо видны.

Электрический свет и холодная вода

Растекается по телу, хлещет упруго.

И прошлого нет, но остались навсегда

Незатянутые раны — песни мертвого круга.

Солнце не вернётся

И на дно колодца

Я роняю камень,

Глухо встретил дно.

Пересохло донце

Детского колодца,

Ветхое оконце,

Старое кино…

Ржавые вагоны,

Частые патроны

И пустые пачки

В мусорном ведре.

Синяки на теле,

Смерть на самом деле,

Плакали и пели

В страшном сентябре.

И кружили мысли

В ожиданьи смысла,

А теперь зависло,

Пересохло дно…

Детского колодца,

Солнце не вернётся,

Ветхое оконце,

Вечное кино…

Электрический свет и холодная вода

Растекается по телу, хлещет упруго.

И прошлого нет, но остались навсегда

Незатянутые раны — песни мертвого круга.

Неизбежны точки,

Окаянны строчки,

Не нужны примочки,

Мёртвым всё равно.

И всплывали лица,

Память-небылица,

Как же не молиться,

Коль в душе темно.

Словом угодил ли?

Да в сырой могиле

Песни пели или

Слово проросло.

Сказки и надежда —

Рваная одежда.

Штопаю стихами

Всем смертям назло!

Страшно в цьому знанні.

Розділові знаки,

Листи, відстані,

Випади, каяття…

Демони посміхаються,

Їм втіха подобається,

Легка перемога -

Справа до обіду.

У другу зміну

Сам себе за слідом

Відправляю сміливо

У стан полону.

Зла червоточина,

Тепла узбіччя,

Серце знеструмлено,

Погляд зі сторони.

І чужі термінові

Думки, крапки,

Наслідки побічні

Добре видно.

Електричне світло і холодна вода

Розтікається по тілу, хльос пружно.

І минулого немає, але залишилися назавжди

Незатягнуті рани - пісні мертвого кола.

Сонце не повернеться

І на дно колодязя

Я кидаю камінь,

Глухо зустрів дно.

Пересохло донце

Дитячого колодязя,

Старе вікно,

Старе кіно…

Іржаві вагони,

Часті патрони

І порожні пачки

У сміттєвому відрі.

Синяки на тілі,

Смерть насправді,

Плакали та співали

У страшному вересні.

І кружляли думки

В очікуванні сенсу,

А тепер зависло,

Пересохло дно.

Дитячого колодязя,

Сонце не повернеться,

Старе вікно,

Вічне кіно.

Електричне світло і холодна вода

Розтікається по тілу, хльос пружно.

І минулого немає, але залишилися назавжди

Незатягнуті рани - пісні мертвого кола.

Неминучі точки,

Окаянни рядки,

Непотрібні примочки,

Мертвим все одно.

І спливали обличчя,

Пам'ять-небилиця,

Як не молитися,

Якщо в душі темно.

Словом потрапив?

Так у сирій могилі

Пісні співали або

Слово проросло.

Казки та надія —

Рваний одяг.

Штопаю віршами

Всім смертям на зло!