Небо августа - Обе-Рек

Небо августа снова со мной

Над головой не разлей водой,

А водою поливает зелёную хвою

И готовит последний бой.

Небо августа прячет тайну

Скорой гибели летней листвы.

Эта тайна для нас далеко не случайна,

И весьма актуальна, увы.

Нужно отправиться в осень,

Чтобы вернуться весной,

Нужно отчаянье сбросить

С первой усталой листвой.

С этой грустной и мудрой сказкой

Я роднился своей струной,

Раскрывал для неё свою грудь без опаски

И из дома летел стрелой,

Очарованный тёмной студёной водою

И таинственным шёпотом дна.

Здесь всё чувствует скорую смерть над собою

И при этом не сходит с ума.

Август — предатель, пустивший в лето

Отряды осенних ветров.

Смерть боится и ждёт обетов Завета,

Не снимая своих облаков.

Нужно отправиться в осень,

Чтобы вернуться весной,

Нужно отчаянье сбросить

С первой усталой листвой.

Небо серпня знову зі мною

Над головою не розлий водою,

А водою поливає зелену хвою

І готує останній бій.

Небо серпня ховає таємницю

Швидкої загибелі літнього листя.

Ця таємниця для нас далеко не випадкова,

І вельми актуальна, на жаль.

Потрібно відправитися восени,

Щоб повернутися навесні,

Потрібно відчай скинути

З першим втомленим листям.

З цією сумною і мудрою казкою

Я народився своєю струною,

Розкривав для неї свої груди без побоювання

І з будинку літав стрілою,

Зачарований темною студеною водою

І таємничим пошепки дна.

Тут все відчуває швидку смерть над собою

І при цьому не сходить з розуму.

Август — зрадник, який пустив у літо

Загони осінніх вітрів.

Смерть боїться і чекає обітниць Завіту,

Не знімаючи своїх хмар.

Потрібно відправитися восени,

Щоб повернутися навесні,

Потрібно відчай скинути

З першим втомленим листям.