Сердце - Обе-Рек

Моё сердце подарили крапиве той

Проявленной силе, на забытой могиле

Моё сердце прокололи иголкой

Не крепкими – тонкими, не острыми – колкими

Моё сердце упадёт на обочину,

Вылетев ночью из окна своей очереди

Оно предательски стучит

Когда моё или не моё

Оно вполголоса кричит,

Когда беда копытом бьёт

Оно – и камень, и цветок

Оно – и пламя, и вода

Оно куда-то всё зовёт

И помнит главное всегда (и помнит главное всегда)

И помнит главное всегда (и помнит главное всегда)

Моё сердце ждёт в потерянном строе

В нравственной коме, в заколоченном доме

Моё сердце под диваном лежать будет

Пылью дышать, умирать неспеша

Моё сердце носит позднюю осень

С молитвами сосен, птичьих криках вопросами

Оно предательски стучит,

Когда моё или не моё,

Оно вполголоса кричит

Когда беда копытом бьёт

Оно – и камень, и цветок,

Оно – и пламя, и вода,

Оно куда-то все зовет

И помнит главное всегда!

И помнит главное всегда!

Моё сердце разрывают сомнения

Разного вектора воли движения

Моё сердце раскололось на части две

Красное-чёрное карточной масти

Моё сердце превращается в лёд

И когда ему больно, оно громче поёт

Оно предательски стучит,

Когда моё или не моё,

Оно вполголоса кричит

Когда беда копытом бьёт

Оно – и камень, и цветок,

Оно – и пламя, и вода,

Оно куда-то все зовет

И помнит главное всегда!

И помнит главное всегда!

Моё сердце превращается в лёд

И когда ему больно, оно громче поёт

Моё сердце превращается в лёд

И когда ему больно, оно громче поёт

Моё сердце превращается в лёд

И когда ему больно, оно громче поёт

И помнит главное всегда!

И помнит главное всегда!

Моє серце подарували кропиві тій

Виявленою силою, на забутій могилі

Моє серце прокололи голкою

Не міцними – тонкими, не гострими – колкими

Моє серце впаде на узбіччя,

Вилетівши вночі з вікна своєї черги

Воно зрадницьки стукає

Коли моє чи не моє

Воно напівголосно кричить,

Коли лихо копитом б'є

Воно – і камінь, і квітка

Воно – і полум'я, і ​​вода

Воно кудись усе кличе

І пам'ятає головне завжди (і пам'ятає головне завжди)

І пам'ятає головне завжди (і пам'ятає головне завжди)

Моє серце чекає у втраченому строю

У моральній комі, у забитому будинку

Моє серце під диваном лежатиме

Пилом дихати, помирати поволі

Моє серце носить пізню осінь

З молитвами сосен, пташиних вигуків

Воно зрадницьки стукає,

Коли моє чи не моє,

Воно напівголосно кричить

Коли лихо копитом б'є

Воно – і камінь, і квітка,

Воно – і полум'я, і ​​вода,

Воно кудись усе кличе

І пам'ятає головне завжди!

І пам'ятає головне завжди!

Моє серце розривають сумніви

Різного вектора волі руху

Моє серце розкололося на дві частини

Червоно-чорне карткової масті

Моє серце перетворюється на лід

І коли йому боляче, воно голосніше співає

Воно зрадницьки стукає,

Коли моє чи не моє,

Воно напівголосно кричить

Коли лихо копитом б'є

Воно – і камінь, і квітка,

Воно – і полум'я, і ​​вода,

Воно кудись усе кличе

І пам'ятає головне завжди!

І пам'ятає головне завжди!

Моє серце перетворюється на лід

І коли йому боляче, воно голосніше співає

Моє серце перетворюється на лід

І коли йому боляче, воно голосніше співає

Моє серце перетворюється на лід

І коли йому боляче, воно голосніше співає

І пам'ятає головне завжди!

І пам'ятає головне завжди!