Лабиринт - Обе-Рек

Без обаяния лишнего повода

Я в лабиринтах ночного города

Где расцветают огни на улицах

И фонари безразлично щурятся

И все склоняются над вопросами

И слякоть сердица под колёсами

Редких машин

По переулкам ночного города

Гуляют ветер и одиночество

В квартиры прячут себя от холода

Те, кто без имени и без отчества

Маршрутки поздние безымянные

Везут кого-то в постели пьяные

Странные сны

А завтра будет утро,

А утром встанет солнце,

А солнце даже с места работать задорва

Весна граница слева ударит лето справа

За левым прянет осень за осенью зима,

А нас уже не станет, мы превратимся в землю

Пробьёмся родниками и прорастём травой

Что было интересно и чтоб не стало тесно

Под этим новым солнцем и новую листвой

Мы утверждаем свободу личности

Не замечая её на улице, где за углом кулаки беснуются

Ломая лица и самоличности

И в этой каменной равнодушности

Кирпично сотканной неизбежности

Мы уверяем друг друга в нужности

Мы растворяем друг друга в нежности

Странные сны

И в этой каменной равнодушности

Кирпично сотканной неизбежности

Скользим украткою по наружности

И доверяем своей поспешности

И уверяем друг друга в нужности

И растворяем друг друга в нежности

Странные сны

А завтра будет утро,

А утром встанет солнце,

А солнце даже с места работать задорва

Весна граница слева ударит лето справа

За левым прянет осень за осенью зима,

А нас уже не станет, мы превратимся в землю

Пробьёмся родниками и прорастём травой

Что было интересно и чтоб не стало тесно

Под этим новым солнцем и новую листвой

Без чарівності зайвого приводу

Я в лабіринтах нічного міста

Де розквітають вогні на вулицях

І ліхтарі байдуже жмуряться

І всі схиляються над питаннями

І сльота серця під колесами

Рідкісних машин

По провулках нічного міста

Гуляють вітер і самотність

У квартири ховають себе від холоду

Ті, хто без імені і без по батькові

Маршрутки пізні безіменні

Везуть когось у постелі п'яні

Дивні сни

А завтра буде ранок,

А вранці встане сонце,

А сонце навіть із місця працювати задорва

Весна кордон зліва вдарить літо праворуч

За лівим пряне осінь за восени зима,

А нас вже не стане, ми перетворимося на землю

Проробимося джерелами і проростемо травою

Що було цікаво і щоб не стало тісно

Під цим новим сонцем і новим листям

Ми стверджуємо свободу особистості

Не помічаючи її на вулиці, де за кутом кулаки біснуються

Ламаючи особи і самостійності

І в цієї кам'яної байдужості

Цегляно зітканої неминучості

Ми запевняємо один одного в потрібності

Ми розчиняємо один одного в ніжності

Дивні сни

І в цієї кам'яної байдужості

Цегляно зітканої неминучості

Ковзим короткою по зовнішності

І довіряємо своїй поспішності

І запевняємо один одного в потрібності

І розчиняємо один одного в ніжності

Дивні сни

А завтра буде ранок,

А вранці встане сонце,

А сонце навіть із місця працювати задорва

Весна кордон зліва вдарить літо праворуч

За лівим пряне осінь за восени зима,

А нас вже не стане, ми перетворимося на землю

Проробимося джерелами і проростемо травою

Що було цікаво і щоб не стало тісно

Під цим новим сонцем і новим листям