Сказки - Обе-Рек

А знаешь, я верю во все эти сказки:

В добрых волшебников и лютых драконов,

В сияющих эльфов, упитанных гномов,

Ковры-самолеты, чудесные краски.

Я верю в леса, дремучие, тёмные,

В их волшебство и святую поэзию,

Здесь сокрушали наши претензии

На трезвость рассудка мифы бездонные.

А кто не верит страстно,

Тот умрет напрасно,

Кто не верит в сказки,

Кто не верит в сказки.

А кто не верит страстно,

Тот умрет напрасно,

Кто не верит в сказки,

Кто не верит в сказки.

Я верю в героев, одиноких и смелых,

В прекрасных принцесс в заколдованных замках,

Которых бывает нам искренне жалко:

Не все дожидаются принцев умелых

На белом коне, с синею птицей,

С большими деньгами и искренним сердцем,

Глубокой душой и налаженным перцем.

И чтобы не старый был, а где-то под тридцать.

А кто не верит страстно,

Тот умрет напрасно,

Кто не верит в сказки,

Кто не верит в сказки.

А кто не верит страстно,

Тот умрет напрасно,

Кто не верит в сказки,

Кто не верит в сказки.

Я верю в любовь и верю в надежду,

Верю, что смысл обнажается в слове,

И люди рождаются снова и снова,

И Небо людей обнимает, как прежде.

Как прежде живут ожиданием солнца

Окна слепые и распятые крыши,

И если ты завтра меня не услышишь,

То эта весна никогда не проснётся...

А знаєш, я вірю у всі ці казки:

У добрих чарівників та лютих драконів,

У сяючих ельфів, вгодованих гномів,

Килими-літаки, чудові фарби.

Я вірю в ліси, дрімучі, темні,

У їхню чарівність і святу поезію,

Тут руйнували наші претензії

На тверезість розуму міфи бездонні.

А хто не вірить пристрасно,

Той помре даремно,

Хто не вірить у казки,

Хто не вірить у казки.

А хто не вірить пристрасно,

Той помре даремно,

Хто не вірить у казки,

Хто не вірить у казки.

Я вірю в героїв, самотніх та сміливих,

У прекрасних принцес у зачарованих замках,

Яких буває нам щиро шкода:

Не всі чекають принців умілих

На білому коні, з синім птахом,

З великими грошима та щирим серцем,

Глибокою душею та налагодженим перцем.

І щоб не був старий, а десь під тридцять.

А хто не вірить пристрасно,

Той помре даремно,

Хто не вірить у казки,

Хто не вірить у казки.

А хто не вірить пристрасно,

Той помре даремно,

Хто не вірить у казки,

Хто не вірить у казки.

Я вірю в любов і вірю в надію

Вірю, що сенс оголюється в слові,

І люди народжуються знову і знову,

І Небо людей обіймає, як і раніше.

Як раніше живуть очікуванням сонця

Вікна сліпі та розіп'яті дахи,

І якщо ти завтра мене не почуєш,

То ця весна ніколи не прокинеться...