Куда ведет мой Бог - Jandro

Так трудно догадаться, что на самом деле счастье

Наверно когда стороной обходят все ненастья

Когда в душе покой, а вокруг лишь смех и радость

Когда с любимой рядом ты встречаешь свою старость

Когда в руках есть силы, а глаза полны азарта

Когда гордо проходишь путь к финишу от старта

Когда друзья за тебя всегда горою встанут

Когда ты был любим и не был никогда обманут

Однако в жизни этого очень трудно добиться

Истинно счастливы, поэтому лишь единицы

Люди по сути своей всегда чем-то недовольны

Боже прости, их и светом их сердца наполни

Свет озарит мой дом тихим безоблачным днем

Я обрету покой, освобожусь душой

От всех стальных цепей и призрачных оков

И я пойду туда, куда ведёт мой Бог

Каждый новый день я открываю глаза в надежде

Что луна уже скрылась за облака

И длинная дорога солнцем вновь озарена

Это бессонница, она свела меня с ума

Вновь заплутаю я в потоке этих странных мыслей

Порой безумных, совсем не имеющих смысла

Сменяющихся быстро и так туманящих разум

Вроде бы ни о чем, а вроде обо всё и сразу

И с этим беспорядком в голове

Я выйду на балкон в бесприметной тоске

В нелепой суете ночного города вспомню я Что всё ещё не так плохо ведь

Жив я, слава Богу, и здоров

В отличие от многих имею свой кров

В кругу своей семьи встречаю вечера

Уже за это благодарен Богу я Припев.

Даже в трудные минуты не унывай

Не падай духом!

Все горести пройдут, ты знай

В наши года нам надо быть немного проще

Идти смело вперед, а не двигаться на ощупь

Иметь свой почерк в этой огромной книге жизни

Может тогда не будут мучить по ночам те мысли

Так важко здогадатися, що насправді щастя

Напевно коли стороною обходять усі негоди

Коли в душі спокій, а навколо лише сміх і радість

Коли з улюбленою поряд ти зустрічаєш свою старість

Коли в руках є сили, а очі повні азарту

Коли гордо проходиш шлях до фінішу від старту

Коли друзі за тебе завжди горою встануть

Коли ти був улюблений і не був ніколи обдурений

Однак у житті цього дуже важко досягти

Істинно щасливі, тому лише одиниці

Люди по суті своїй завжди чимось незадоволені

Боже пробач, їх і світлом їх серця наповни

Світло осяє мій будинок тихим безхмарним днем

Я отримаю спокій, звільнюся душею

Від всіх сталевих ланцюгів і примарних оків

І я піду туди, куди веде мій Бог

Кожен новий день я розплющую очі в надії

Що місяць уже зник за хмарами

І довга дорога сонцем знову осяяна

Це безсоння, воно звело мене з розуму

Знову заблукаю я в потоці цих дивних думок

Часом шалених, зовсім не мають сенсу

Тих, хто змінюється швидко і так туманить розум

Начебто б ні про що, а начебто про все і відразу

І з цим безладом у голові

Я вийду на балкон у безпримітній тузі

У безглуздій метушні нічного міста згадаю я Що все ще не так погано адже

Живий я, слава Богу, і здоровий

На відміну від багатьох маю свій дах

У колі своєї сім'ї зустрічаю вечори

Вже за це вдячний Богові я Приспів.

Навіть у важкі хвилини не засмучуйся

Не падай духом!

Всі прикрощі пройдуть, ти знай

У наші роки нам треба бути трохи простіше

Іти сміливо вперед, а не рухатися на дотик

Мати свій почерк у цій величезній книзі життя

Може тоді не мучитимуть по ночами ті думки