За бедой - Обе-Рек

Шумно в омуте моём,

Расторопная беда

Не оставит и следа

От скуки.

Толи песню не застал,

Толи принялся рассвет,

А у нас с ним мира нет —

Война…

Налетел голодный день

На асфальт и на людей

И терзает площадей

Тугую плоть.

Эй, вставай, пора идти,

Мы с тобой на полпути

Здесь застряли, не найти

Дороги…

Толи песню не застал,

Толи принялся рассвет,

Этой ночи больше нет,

И нет меня.

В этой комнате пустой,

Дверь захлопнул за собой,

Ключ в карман и за бедой

Лететь…

Шумно в омуті моєму,

Спритне лихо

Не залишить і сліду

Від нудьги.

Толі пісню не застав,

Толі взявся світанок,

А у нас з ним світу немає —

Війна…

Налетів голодний день

На асфальт і на людей

І терзає площ

Тугу плоть.

Гей, вставай, час іти,

Ми з тобою на півдорозі

Тут застрягли, не знайти

Дороги…

Толі пісню не застав,

Толі взявся світанок,

Цієї ночі більше немає,

І немає мене.

У цій кімнаті порожній,

Двері зачинили за собою,

Ключ у кишеню і за бідою

Летіти…