Река - Обе-Рек

Царство листвы — океан безбрежный

Скажешь ли ты, кто бывал здесь прежде,

Здесь не найдёт колесо дороги,

Здесь пропадёт человек убогий

Сохранила на память меня

Эта тёмная ночь;

дорогие осколки

Унесла от сурового дня,

Под рубахой зашила стальною иголкой

А река — безразличная гладь,

У неё не отнять, да и к ней не прибавить,

Уходили свободу искать,

Спохватились обратно себя не оставить.

След крапивы на твоей ладони,

Вспомним ли мы, как теперь утонем

В этой реке, в этой тёмной тайне,

Мы налегке, да без одеянья

Гаснет костёр и туман клубится,

Крик в камышах беспокойной птицы…

Сохранила на память меня

Эта тёмная ночь;

дорогие осколки

Унесла от сурового дня,

Под рубахой зашила стальною иголкой

А река — безразличная гладь,

У неё не отнять, да и к ней не прибавить,

Уходили свободу искать,

Спохватились обратно себя не оставить.

Царство листя — океан безкрайній

Скажеш, чи ти, хто бував тут раніше,

Тут не знайде колесо дороги,

Тут пропаде людина убога

Зберегла на пам'ять мене

Ця темна ніч;

дорогі уламки

Понесла від суворого дня,

Під сорочкою зашила сталевою голкою

А ріка — байдужа гладь,

У неї не відібрати, та і до неї не додати,

Йшли свободу шукати,

Схаменулися назад себе не залишити.

Слід кропиви на твоєї долоні,

Згадаймо ми, як тепер потонемо

У цій річці, у цій темній таємниці,

Ми легко, так без одягу

Гасне багаття і туман клубиться,

Крик у очеретах неспокійного птаха.

Зберегла на пам'ять мене

Ця темна ніч;

дорогі уламки

Понесла від суворого дня,

Під сорочкою зашила сталевою голкою

А ріка — байдужа гладь,

У неї не відібрати, та і до неї не додати,

Йшли свободу шукати,

Схаменулися назад себе не залишити.