Дорожная - Обе-Рек

Лето, лето окружает

Нас со всех сторон,

Солнце зноем крепко жалит

Старенький вагон,

И полетели вперёд,

За окном

Мелькают клочья

Чьих-то жизней,

Прочь от них…

И аккордами стрелять

В сердце

Тех, кто рядом у костра

В эту ночь,

И себе не доверять,

И знать, что всё изменится,

Ведь должен кто-то знать…

На земле, раскинув руки,

Звёздам открывать,

То, что бегает от скуки,

И мешает спать

Ты никогда

Не поймёшь

Эту боль,

Я с ней родился,

В песнях растворился…

И попал наверняка

В сердце

Тех, кто рядом у костра

В эту ночь;

Я себе не доверял,

Но знал, что всё изменится,

И каждый это знал…

Лето, лето окружает

Нас со всех сторон,

Уезжают, провожают,

Жалуют перрон.

И улетают вперёд,

За окном

Мелькают клочья

Чьих-то жизней,

Прочь от них…

Літо, літо оточує

Нас з усіх сторін,

Сонце спекою міцно жалить

Старий вагон,

І польоті вперед,

За вікном

Миготять шматки

Чиїх життів,

Геть від них…

І акордами стріляти

В серце

Тих, хто поруч біля вогнища

Цієї ночі,

І собі не довіряти,

І знати, що все зміниться,

Адже має хтось знати…

На землі, розкинувши руки,

Зіркам відкривати,

Те, що бігає від нудьги,

І заважає спати

Ти ніколи

Не зрозумієш

Цей біль,

Я з нею народився,

У піснях розчинився...

І потрапив напевно

В серце

Тих, хто поруч біля вогнища

Цієї ночі;

Я себе не довіряв,

Але знав, що все зміниться,

І кожен це знав…

Літо, літо оточує

Нас з усіх сторін,

Їдуть, проводжають,

Нарікають перон.

І відлітають вперед,

За вікном

Миготять шматки

Чиїх життів,

Геть від них…