Спокойной ночи, старики - Зимовье зверей

Спокойной ночи, старики, спокойной ночи,

Пусть не тревожат вас давнишние бои,

Пусть журавли вам расставанья не пророчат,

И от бессонницы излечат соловьи,

Пускай опомнятся былые побратимы

И прекратится чехарда календаря,

Вы только помните — добро необратимо,

Все, что вы сделали — вы сделали не зря!

Вы не зря победить обещали

перед осиротевшим двором,

и не зря столько лет отмечали

похоронки взамен похорон,

и не зря, не сдаваясь печали,

в сорок первом и сорок втором

Закрывали своими плечами

Это небо с обеих сторон…

Спокойной ночи, старики, спокойной ночи,

Да будет легким на добро ваш новый день,

Да не коснется вас свинец газетных строчек

И пулеметная пальба очередей…

И пусть воздастся вам хотя бы в том немногом,

Хотя бы в малом, но сейчас и прямо тут,

Пускай водители уступят вам дорогу,

Пусть молодые люди руку подадут…

И пускай вам не снится ночами

этот черный сгоревший перрон,

и минута, когда замолчали

гул воронок и гомон ворон,

и как вы от бессилья кричали,

задыхаясь в окопе сыром,

и крича подпирали плечами

это небо с обеих сторон…

Спокойной ночи, старики, спокойной ночи,

Когда трамваи и соседи отзвучат,

Пусть вам приснится скромный синенький платочек,

И лица добрые друзей-однополчан,

И снова с фронта возвращается служивый,

Его Катюша ждать идет на бережок.

Все, чем вы жили до сих пор, все, чем вы живы,

Людская память сохранит и сбережет.

И пускай эта мысль освещает

Вам тропу на последний паром

В час когда вас попросит с вещами

на поверку дежурный Харон,

и когда вас ослепит вначале

белизна поднебесных хором,

Вы опять ощутите плечами

Это небо с обеих сторон…

Спокойной ночи, старики…

На добраніч, старі, на добраніч,

Нехай не турбують вас давні бої,

Нехай журавлі вам прощання не пророкують,

І від безсоння вилікують солов'ї,

Нехай схаменуться колишні побратими

І припиниться чехарда календаря,

Ви тільки пам'ятаєте добро необоротне,

Все, що ви зробили — ви зробили недаремно!

Ви недаремно перемогти обіцяли

перед осиротілим двором,

і не даремно стільки років відзначали

похоронки замість похорону,

і не даремно, не здаючись смутку,

в сорок першому і сорок другому

Закривали своїми плечима

Це небо з обох боків…

На добраніч, старі, на добраніч,

Так буде легким на добро ваш новий день,

Так не торкнеться вас свинець газетних рядків

І кулеметна стрілянина черг…

І нехай віддасться вам хоча б у тому небагато,

Хоча би в малому, але зараз і прямо тут,

Нехай водії поступляться вам дорогою,

Нехай молоді люди руку подадуть.

І нехай вам не сниться ночами

цей чорний згорілий перон,

і хвилина, коли замовкли

гул воронок і гомін ворон,

і як ви від безсилля кричали,

задихаючись в¦копі сиром,

і крича підпирали плечима

це небо з обох боків…

На добраніч, старі, на добраніч,

Коли трамваї та сусіди відзвучать,

Нехай вам насниться скромна синенька хусточка,

І особи добрі друзів-однополчан,

І знову з фронту повертається служивий,

Його Катюша чекати йде на бережок.

Все, чим ви жили досі, все, чим ви живі,

Людська пам'ять збереже і збереже.

І нехай ця думка висвітлює

Вам стежку на останній пором

У час коли вас попросить з мовами

на перевірку черговий Харон,

і коли вас засліпить спочатку

білизна піднебесних хором,

Ви знову відчуєте плечима

Це небо з обох боків…

На добраніч, старі…