Ночи без мягких знаков - Зимовье зверей

Кухоньки разных размеров и форм,

Взгляд из окна на металлический лес,

Серых бойниц проливной хлороформ,

Белой луны нищета и блеск.

По батареям, по батареям

Мыши шуршат, заметая следы,

Я фонарею, я фонарею,

Когда по Hеве проплывают киты.

Hас уже нет в перспективе окна,

Там лишь будущих солнц канифолевый град,

И снова на бис превращает весна

В город решеток мой город оград.

По парапетам, по парапетам

Пули стучат, отбивая мотив,

Песня допета, песня допета,

Слово вспорхнуло и город притих.

Припев:

Hочи без мягких знаков,

Глухие мужкие ночи,

Как хочется быть, как хочется быть

Хоть кем-нибудь, кроме себя.

Поезда в поясах монахов,

Перегоны, как многоточья,

Как хочется жить, как хочется жить,

Hе очень-то сильно любя.

Это дело — видимо, что-то случилось,

Это дело — видимо, что-то случилось,

Это дело — видимо, что-то случилось со мной.

Шествие дней сквозь распутицу гадкую,

Жизнь нам в кредит покупает ружье,

Кухоньки різних розмірів та форм,

Погляд з вікна на металічний ліс,

Сірих бійниць зливної хлороформ,

Білого місяця злидні і блиск.

По батареях, по батареях

Миші шарудять, помітаючи сліди,

Я ліхтарію, я ліхтарею,

Коли по Hеві пропливають кити.

Нас вже немає в перспективі вікна,

Там лише майбутніх сонців каніфолевий град,

І знову на біс перетворює весна

У місто ґрат моє місто огорож.

За парапетами, за парапетами

Кулі стукають, відбиваючи мотив,

Пісня допета, пісня допета,

Слово спалахнуло і місто притихло.

Приспів:

Ніч без м'яких знаків,

Глухі чоловічі ночі,

Як хочеться бути, як хочеться бути

Хоч кимось, крім себе.

Потяги в поясах ченців,

Перегони, як багатоточки,

Як хочеться жити, як хочеться жити,

Не дуже сильно люблячи.

Це справа — мабуть, щось трапилося,

Це справа — мабуть, щось трапилося,

Ця справа—мабуть, щось трапилося зі мною.

Шість днів крізь бездоріжжя гидке,

Життя нам у кредит купує рушницю,