Парад-алле - Зимовье зверей

Сплошные круглые даты,

Сплошные ровные цифры —

Как тучные акробаты

В не очень веселом цирке.

Кривляются и потеют,

Выкладываясь по полной.

Но как-то всё неестественно,

Надумано и топорно.

Уже подустал оркестр,

Уже подоспел буфетчик,

Но до сих пор неизвестно,

Чем кончится этот вечер.

Кого запульнёт под купол,

Кого подведёт страховка, —

В программке написано путано,

А Бога спросить неловко.

А Бог очень сильно занят

Деталями закулисья.

И мы всё решаем сами,

Хотя до него — так близко.

Хотя до него всего-то

Шестнадцать кругов арены.

Но лошади отработаны

И распряжены кареты.

И только печальный клоун

С бывалой своей дворнягой

Не лезет в карман за словом,

А лезет туда за флягой,

Чтоб в шуме парад-аллейном

Быть допьяна неподкупным.

А ну-ка, клоун, налей-ка нам,

Пока все глядят под купол.

И будем с тобой смеяться

До коликов, до конвульсий.

Мне по сердцу роль паяца,

Что держит аккорд на пульсе.

И никто не поймёт подвоха —

Что публике остаётся!

Уж лучше пусть мрёт от хохота,

Но унынию не сдаётся.

Сплошные круглые даты,

Сплошные ровные цифры,

И снова несут куда-то

Вертикальные мотоциклы.

Поскрипывают качели,

Выгибается позвоночник.

Большое разоблачение

Последует ближе к ночи.

Суцільні круглі дати,

Суцільні рівні цифри—

Як огрядні акробати

У не дуже веселому цирку.

Крівляються і потіють,

Викладаючись по повній.

Але якось все неприродно,

Надумано і сокирно.

Вже втомився оркестр,

Вже приспів буфетник,

Але досі невідомо,

Чим скінчиться цей вечір.

Кого запульне під купол,

Кого підведе страховка, —

У програмі написано плутано,

А Бога запитати ніяково.

А Бог дуже зайнятий

Деталями лаштунки.

І ми все вирішуємо самі,

Хоча до нього так близько.

Хоча до нього всього-то

Шістнадцять кіл арени.

Але коні відпрацьовані

І розпряжені карети.

І тільки сумний клоун

З бувалою своєю дворнягою

Не лізе в кишеню за словом,

А лізе туди за флягою,

Щоб у шумі парад-алейному

Бути доп'яна непідкупним.

А ну-но, клоуне, налий-но нам,

Поки що всі дивляться під купол.

І будемо з тобою сміятися

До коликів, до конвульсій.

Мені по серцю роль паяця,

Що тримає акорд на пульсі.

І хто не зрозуміє каверзи —

Що публіці залишається!

Вже краще нехай мре від регота,

Але смутку не здається.

Суцільні круглі дати,

Суцільні рівні цифри,

І знову несуть кудись

Вертикальні мотоцикли.

Поскрипують гойдалки,

Вигинається хребет.

Велике викриття

Піде ближче до ночі.