Медвежий блюз - Зимовье зверей

Жизнь обернулась лунной стороной медали

Зима вернулась, разогнав весну и лето

Уплыли музы в северные дали

Оставив блюзы на плохих магнитных лентах

И я читаю только про медведей

Прикалываю бабочек к обоям

Бью по гитаре, попадаю по соседям

И прозябаю здесь изнеженным изгоем

Я сбился с холода, меня прожгли метели

Втоптали в снег, как в ватные тиски

Я спился с голода и, день отканителив

Гляжу на лампочку и таю от тоски

Седые скифы в главном угадали, —

Их злые мифы обратились в были

Уплыли музы в северные дали

Покинув вузы, серые от пыли

И я под ногти загоняю струны

Я остриём вожу по острию,

Но даже буквы превратились в руны, —

Мне врут, а я ни Б, ни М не узнаю!

Моя мечта — уйти в леса с волками

Избегнуть снов, как крысы корабля,

Но мой удел — под кучевыми потолками

Где в каждой кухне вместо лампочки — петля

Опять маячит кто-то над гнездом кукушки

Не прячет глаз и манит чистыми руками

И я попался, я опять у муз на мушке

Моя коса нашла на их точильный камень

И я латаю ладаном набойки

Я зашиваю латы рыбьими костями

Мне надоело жить от пайки и до койки!

Я так устал бродить и бредить новостями!

Боль в помощь нам!

— Колени бьются к счастью!

Мне звездный ковш плеснет дождем в лицо

И я примерю на холодное запястье

Свободы космоса сатурново кольцо

Життя обернулося місячним боком медалі

Зима повернулася, розігнавши весну і літо

Плинули музи в північні дали

Залишивши блюзи на поганих магнітних стрічках

І я читаю тільки про ведмедів

Приколюю метеликів до шпалери

Б'ю по гітарі, потрапляю по сусідів

І сяю тут зніженим ізгоєм

Я збився з холоду, мене пропалили хуртовини

Втоптали в сніг, як у ватні лещата

Я спився з голоду і, день отканителів

Дивлюся на лампочку і таю від суми

Сиві скіфи в головному вгадали, —

Їхні злі міфи звернулися в

Плинули музи в північні дали

Залишивши вузи, сірі від пилу

І я під нігті заганяю струни

Я вістря вожу по вістря,

Але навіть літери перетворилися на руни,

Мені брешуть, а я ні Б, ні М не впізнаю!

Моя мрія— піти в ліси з вовками

Уникнути снів, як щури корабля,

Але моя доля — під куповими стелями

Де в кожній кухні замість лампочки — петля

Знову маячить хтось над гніздом зозулі

Не ховає око і манить чистими руками

І я попався, я знову у муз на мушці

Моя коса знайшла на них точильний камінь

І я латаю ладаном набійки

Я зашиваю лати риб'ячими кістками

Мені набридло жити від пайки і до ліжка!

Я так втомився бродити і марити новинами!

Біль у допомозі нам!

— Коліни б'ються на щастя!

Мені зірковий ківш плесне дощем у обличчя

І я прикладю на холодне зап'ястя

Свободи космосу сатурнове кільце