Комплекс уродов - Зимовье зверей

Сегодня ты делаешь ставку на комплекс уродов,

А завтра твоя голова сыграет в их ящик.

Меж будущим и настоящим всего один продых,

Всего один отдых в конце этой сумрачной чащи.

Сегодня ты пишешь картины и крутишь рулетку,

А завтра — рыдаешь в жилетку о помощи свыше.

Меняешь свой флигель на крыше на прочную клетку

И метишь монетку удачи, и пулями пишешь,

и пишешь, и пишешь…

И раз ты

Подобием в Бога не вышел,

Плевать на всеобщее счастье!

Но путь не прервать в одночасье,

Скользя по подсолнечным крышам!

Не трать понапрасну патроны,

Рыдая над участью лишних, —

Всевышний не ценит поклоны

Как жест миллионов

Свободных, но нищих

Душой…

Сегодня ты делаешь ход, не предвидя предела,

А завтра ты будешь жалеть о пределонезнаньи.

Всего одно дело, одно, так сказать, начинанье —

И жизнь потеряла сознанье, и смерть охладела.

Сегодня лежачих не бьют — завтра их добивают.

Такое бывает… бывает, бывает и хуже —

Бывает, о них забывают, оставив на ужин,

Бывает: красиво снаружи, а внутри нарывает —

Бывает, бывает.

И раз ты

Подобием в Бога не вышел,

Останься хотя бы собою!

Или шаг от толпы за судьбою —

Ничто без заборов и вышек?

Ходьбой не убить расстоянье —

Вот пунктик борзых и легавых.

Лукавый не терпит сиянья

Как суть наказанья

Кривых и корявых

Душой…

На комплекс уродов

Тебе выдаст патент

Любой импотент

Всех времен и народов.

И ты, получив от него документ,

Лепи монумент

Из твердой породы,

И будишь в нем жить, не зная причин,

Не ведая слов и не пробуя сна,

Как тысячи тысяч тщедушных мужчин,

Забывших священное слово Весна —

Всех тех, кто

Подобием в Бога не вышел

И в дьяволы лезет напрасно!

Их лица подходят как раз, но

Не в лицах тут дело, а выше!

Свободы, свободы, свободы

Им нужно для полного счастья,

А им — лишь прогнозы погоды,

Кресты да походы —

Как символ участия

К ним…

Сьогодні ти робиш ставку на комплекс потвор,

А завтра твоя голова зіграє в їх скриньку.

Між майбутнім і теперішнім лише один продих,

Всього один відпочинок в кінці цієї похмурої хащі.

Сьогодні ти пишеш картини і крутиш рулетку,

А завтра — ридаєш у жилетку про допомогу згори.

Міняєш свій флігель на даху на міцну клітку

І метиш монетку удачі, і кулями пишеш,

і пишеш, і пишеш…

І раз ти

Подібністю в Бога не вийшов,

Плювати на загальне щастя!

Але шлях не перервати в одночас,

Ковза по соняшникових дахах!

Не витрачати даремно патрони,

Ридаючи над долею зайвих, —

Всевишній не цінує поклони

Як жест мільйонів

Вільних, але жебраків

Душою ...

Сьогодні ти робиш хід, не передбачаючи межі,

А завтра ти шкодуватимеш про межі незнання.

Усього одна справа, одна, так би мовити, починання—

І життя втратило свідомість, і смерть охолола.

Сьогодні лежачих не б'ють — завтра їх добувають.

Таке буває... буває, буває і гірше —

Буває, про них забувають, залишивши на вечерю,

Буває: гарно зовні, а всередині нариває —

Буває, буває.

І раз ти

Подібністю в Бога не вийшов,

Залишся хоча б собою!

Або крок від натовпу за долею —

Ніщо без парканів і вишок?

Ходьбою не убити відстань —

От пунктик хортів і лягавих.

Лукавий не терпить сяйва

Як суть покарання

Кривих і корявих

Душою ...

На комплекс виродків

Тобі видасть патент

Будь-який імпотент

Усіх часів і народів.

І ти, отримавши від ньому документ,

Ліпи монумент

З твердої породи,

Ібудеш у ньому жити, не знаючи причин,

Не знаючи слів і не пробуючи сну,

Як тисячі тисяч кволих чоловіків,

Забули священне слово Весна —

Усіх тих, хто

Подібністю в Бога не вийшов

І в дияволи лізе даремно!

Їхні особи підходять якраз, але

Не в обличчях тут справа, а вище!

Свободи, свободи, свободи

Їм потрібно для повного щастя,

А ним — лише прогнози погоди,

Хрести та походи —

Як символ участі

До них…