Дилижанс - Зимовье зверей

Когда больше невмочь,

Когда надо уйти,

Поверь в единственный шанс:

Нырни в прохладную ночь

И повстречай на пути

Полупустой дилижанс.

Тебя обнимет тепло

Его уютных кабин

И пейзаж на стекле.

Считай, тебе повезло

И ты уже не один

В угрюмой каменной мгле.

Полупустой дилижанс,

Истёрты мраком углы,

И время лижет бока.

Подков кочующий джаз,

И кони слишком малы,

Чтобы догнать облака.

Зато — забавная трель

Родных, но неведомых лиц

В сетях мерцающей тьмы.

И путь уходит в апрель,

Стряхнув с холодных ресниц

Суровый профиль зимы.

Спираль ночных городов,

Бездонных улиц хвосты,

Свет придорожных кафе.

Храня сценарии снов,

Не засыпают посты

И рыцари в галифе.

Наивный дождь за окном

Поет солидный медляк

Нескладно и невпопад.

Вы с ним похожи в одном —

Обоим больше никак

Нельзя вернуться назад.

Но вскоре сбудется день,

Лишь только сонную мглу,

Пронзит слепая гроза.

Её прозрачная тень

Молчит в соседнем углу,

Не открывая глаза.

Ее разбудишь лишь ты,

Вы с нею чем-то близки —

Она, как ты, молода.

Сорвав вуаль темноты,

Смахни с холодной щеки

Осколки прежнего льда.

Встань, пой и иди.

Пусть вокруг флиртует вода.

Это всего лишь настали дожди;

Это значит: прошли холода.

Встань, пой и смотри,

Как дорога бежит назад.

Хвост трубой!

Раз-два-три:

Шаг за шагом, за шахом — мат…

Когда больше невмочь,

Когда надо уйти,

Оставь единственный шанс:

Нырни в прохладную ночь

И повстречай на пути

Полупустой дилижанс.

Твой шанс, твой шанс —

Полуночный дилижанс.

Твой шанс, твой шанс —

Полуночный дилижанс…

Коли більше неспроможна,

Коли треба піти,

Повір у єдиний шанс:

Нирні в прохолодну ніч

І зустрічай на шляху

Напівпорожній диліжанс.

Тебе обійме тепло

Його затишних кабін

І пейзаж на скла.

Вважай, тобі пощастило

І ти вже не один

В похмурій кам'яній імлі.

Напівпорожній диліжанс,

Істерти мороком кути,

І час лиже боки.

Підков кочуючий джаз,

І коні занадто малі,

Щоб наздогнати хмари.

Зате — кумедна трель

Рідних, але невідомих осіб

У мережах мерехтливої ​​пітьми.

І шлях йде в квітень,

Стряхнувши з холодних вій

Суворий профіль зими.

Спіраль нічних міст,

Бездонних вулиць хвости,

Світло придорожніх кафе.

Зберігаючи сценарії снів,

Не засипають пости

І рицарі в галіфі.

Наївний дощ за вікном

Співає солідний медляк

Нескладно і невпопад.

Ви з ним схожі в одному —

Обом більше ніяк

Не можна повернутись назад.

Але незабаром збудеться день,

Тільки сонну імлу,

Пронизує сліпа гроза.

Її прозора тінь

Мовчить у сусідньому кутку,

Не розплющуючи очі.

Її розбудиш лише ти,

Ви нею чимось близькі —

Вона, як ти, молода.

Зірвавши вуаль темряви,

Змахни з холодної щоки

Уламки колишнього льоду.

Устань, співай і йди.

Нехай довкола фліртує вода.

Це лише настали дощі;

Це означає: пройшли холоди.

Устань, співай і дивися,

Як дорога біжить назад.

Хвіст трубою!

Один два три:

Крок за кроком, за шахом — мат...

Коли більше неспроможна,

Коли треба піти,

Залиш єдиний шанс:

Нирні в прохолодну ніч

І зустрічай на шляху

Напівпорожній диліжанс.

Твій шанс, твій шанс —

Північний диліжанс.

Твій шанс, твій шанс —

Опівнічний диліжанс.