Билль о правах - Зимовье зверей

Ты увлекаешься Брюсом Ли,

А я ценю блюзы Ри.

Ты любишь, чтобы стены были в пыли,

А я люблю вешать на пыль календари.

Ты лезешь вон из кожи,

А я смотрю тебе в рот.

И непонятно, кто из нас идиот.

Но — боже мой!

-

как мы с тобою

непохожи,

смотри!

Пурпурный серый бархат тебе не к лицу, —

На свадьбу выбери чёрный цвет.

И в этом свежем виде выйди к венцу,

Стряхнув пыльцу с изящных манжет.

Не трогай скатерть — эти пятна лишь гриль

Из полусонных толченых тел.

Нет, это не паперть, здесь так танцуют кадриль,

Здесь Билль о правах превыше всех дел.

И мы с тобой станцуем им Билль о правах,

Заткнув за пояс законодателей мод…

Краплёный пот и пианино в кустах,

Но стоит поменять места,

Зажав уста считать до ста —

до ста… до ста… до ста…

достаточно… цейтнот.

Ты увлекаешься Брюсом Ли,

А я ценю блюзы Ри.

Ты любишь пейзажи, чтобы как у Дали,

А я люблю дали и фонари.

Ты только строишь рожи,

А я в ответ кривлю рот.

И наш союз с тобой — как тот бутерброд.

Но — боже мой!

-

Как мы с тобою

непохожи,

смотри…

Ти захоплюєшся Брюсом Лі,

А я ціную блюзи Рі.

Ти любиш, щоб стіни були в пилу,

А я люблю вішати на пил календарі.

Ти лізеш он зі шкіри,

А я дивлюся тобі в рот.

І незрозуміло, хто з нас ідіот.

Але — боже мій!

-

як ми з тобою

не схожі,

дивись!

Пурпурний сірий оксамит тобі не до обличчя, —

На весілля вибери чорний колір.

І в цьому свіжому вигляді вийди до вінця,

Стряхнувши пилок з витончених манжет.

Не чіпай скатертину — ці плями лише гриль

З напівсонних товчених тіл.

Ні, це не паперть, тут так танцюють кадриль,

Тут Білль про права понад всі справи.

І ми з тобою станцуємо ним Білль про права,

Заткнувши за пояс законодавців мод…

Кріплений піт і піаніно в кущах,

Але стоїть поміняти місця,

Затиснувши вуста рахувати до ста —

до ста... до ста... до ста...

досить… цейтнот.

Ти захоплюєшся Брюсом Лі,

А я ціную блюзи Рі.

Ти любиш пейзажі, щоб як у Далі,

А я люблю дали і ліхтарі.

Ти тільки будуєш пики,

А я у відповідь кривлю рот.

І наш союз з тобою як той бутерброд.

Але — боже мій!

-

Як ми з тобою

не схожі,

дивись…