Безответное - Обе-Рек

Памятью звонкого лета

Согреваются зимние дни.

Мы собою заплатим за это

И останемся снова одни.

Устремимся, куда не известно,

Потеряемся в этих лесах,

Как всегда в настоящем нам тесно,

Как всегда ветер рвёт паруса.

А-а, история моя — не я,

Начало в схватках ноября,

А дальше как-то непонятно,

Как-будто вижу долгий дивный сон…

И стираются в памяти лица,

Фотографии, как некролог,

Биография не повторится —

Уникальности верный залог.

Одиночества страшная правда

И сомнений ехидный упрёк

И надежды святая отрада,

И любви благодатной урок…

Пам'яттю дзвінкого літа

Зігріваються зимові дні.

Ми собою заплатимо за це

І залишимося знову одні.

Спрямуємо, куди не відомо,

Втратимося в цих лісах,

Як завжди в справжньому нам тісно,

Як завжди, вітер рве вітрила.

А-а, історія моя — не я,

Початок у схватках листопада,

А далі якось незрозуміло,

Наче бачу довгий чудовий сон.

І стираються в пам'яті особи,

Фотографії, як некролог,

Біографія не повториться —

Унікальності є вірна застава.

Самотності страшна правда

І сумнівів єхидний докор

І надії свята відрада,

І любові благодатної урок…