Золото тумана - Мельница

Говори, золото тумана, говори со мной;

Я узнала, что зима теперь приходит за весной -

Так беги за мной.

Я летела бы

В белом белая,

И считала б капли солнца за своей спиной

Ровно семь прозрачных солнц там за моей спиной,

Приходи за мной,

Я горела бы

В небе стрелами

Наливные свечи-солнца за моей спиной

Выходи, золото тумана, выходи ко мне,

Я не верю в клятвы, я лишь только верю в снег

Так иди ко мне;

Я бы днем с огнем

Обошла твой дом

У последнего порога перед мглением.

Не жалей, золото тумана, не жалей меня -

Как иначе мне тебе допеть колыбельную

Капельную?

Стану оловом,

Стану - колокол,

Где звонят полуденную службу стражи елями,

Где снега любого цвета, да не белые,

Сорок сороков

Вне колоколов,

Где снега любого цвета, да не белые.

Говори, золото туману, говори зі мною;

Я дізналася, що зима тепер приходить по весну -

Так біжи за мною.

Я летіла б

У білому біла,

І вважала б краплі сонця за своєю спиною

Рівно сім прозорих сонців там за моєю спиною,

Приходь за мною,

Я горіла б

У небі стрілами

Наливні свічки-сонця за моєю спиною

Виходь, золото туману, виходь до мене,

Я не вірю в клятви, я тільки вірю в сніг

Так йди до мене;

Я б вдень з вогнем

Обійшла твій дім

В останнього порогу перед млиною.

Не шкодуй, золото туману, не шкодуй мене -

Як інакше мені тобі доспівати колискову

Краплинну?

Стану оловом,

Стану - дзвін,

Де дзвонять полуденну службу варти ялинами,

Де сніги будь-якого кольору, та не білі,

Сорок сороків

Поза дзвонами,

Де сніги будь-якого кольору та не білі.