Лента в волосах - Мельница

Есть такие дороги — назад не ведут

На чужом берегу я прилив стерегу.

Паруса обманув, ветер стих навсегда,

Плоским зеркалом стала морская вода.

Обернуться бы лентой в чужих волосах.

Плыть к тебе до рассвета, не ведая страх,

Шёлком в руки родные опуститься легко.

Вспоминай моё имя, прикасайся рукой.

Я по дну бы морскому навстречу пошла,

Только в компасе старом сломалась игла.

Парус стёрся до дыр от палящих светил

Да и ветер попутный меня не взлюбил.

Ветер, брат ты мой, ветер, за что осерчал?

Хороню в себе боль и венчаю печаль.

Бурунами морскими пробежать нелегко

Вспоминай моё имя, прикасайся рукой.

Третий год я зову, только эхо в ответ,

Обманул меня ветер, запутал твой след.

Только сталь твоих глаз не забыть никогда,

А в груди ледяная морская вода.

Обернуться бы лентой в чужих волосах.

Плыть к тебе до рассвета, не ведая страх,

Шёлком в руки родные опуститься легко.

Вспоминай моё имя...

Ветер, брат ты мой, ветер, за что осерчал?

Хороню в себе боль и венчаю печаль,

Бурунами морскими пробежать нелегко.

Вспоминай моё имя, прикасайся рукой.

Вспоминай моё имя, прикасайся рукой.

Є такі дороги назад не ведуть

На чужому березі я прилив стерегу.

Вітрила обдуривши, вітер стих назавжди,

Плоським дзеркалом стала морська вода.

Повернутись би стрічкою в чужому волоссі.

Плити до тебе до світанку, не знаючи страху,

Шовком до рук рідні опуститися легко.

Згадуй моє ім'я, торкайся рукою.

Я по дну б морському назустріч пішла,

Тільки в компасі старому зламалася голка.

Вітрило стерлося до дірок від палючих світил

Та й вітер попутний мене не злюбив.

Вітер, брате ти мій, вітер, за що розсердився?

Хочу в собі біль і вінчаю смуток.

Бурунами морськими пробігти нелегко

Згадуй моє ім'я, торкайся рукою.

Третій рік я кличу, тільки луна у відповідь,

Обдурив мене вітер, заплутав твій слід.

Тільки сталь твоїх очей не забути ніколи,

А у грудях крижана морська вода.

Повернутись би стрічкою в чужому волоссі.

Плити до тебе до світанку, не знаючи страху,

Шовком до рук рідні опуститися легко.

Згадуй моє ім'я...

Вітер, брате ти мій, вітер, за що розсердився?

Хочу в собі біль і вінчаю смуток,

Бурунами морськими пробігти нелегко.

Згадуй моє ім'я, торкайся рукою.

Згадуй моє ім'я, торкайся рукою.