Дороги - Мельница

Там, за третьим перекрестком, и оттуда строго к югу,

Всадник с золотою саблей в травы густо сеет звезды.

Слышишь?

Гроздьями роняет небо из прорех зерно стальное,

Горные лихие тропы покрывая пеленою.

Припев:

Дороги сплелись в тугой клубок влюбленных змей,

И от дыхания вулканов в туманах немеет крыло…

Лукавый, смирись!

Мы все равно тебя сильней,

И у огней небесных стран сегодня будет тепло.

Там, у третьего причала, сизый парус, парус белый,

Делят небо от начала до рассвета рваной раной,

Слышишь?

Море омывает шрамы, посыпает крупной солью

Струпья цвета бычьей крови, словно память древней боли.

Припев:

Дороги сплелись в тугой клубок влюбленных змей,

И от дыхания вулканов в туманах немеет крыло…

Лукавый, смирись!

Мы все равно тебя сильней,

И у огней небесных стран сегодня будет тепло.

Там у третьего порога, за широкою ступенью,

Верно шелковые камни, бьется надвое дорога,

Слышишь?

Правый путь ведет на пристань,

Путь окружный — в горы, к югу, но на свете нет дороги,

Чтобы нас вела друг к другу!

Припев:

Дороги сплелись в тугой клубок влюбленных змей,

И от дыхания вулканов в туманах немеет крыло…

Лукавый, смирись!

Мы все равно тебя сильней,

И у огней небесных стран сегодня будет тепло.

Дороги сплелись в тугой клубок влюбленных змей,

И от дыхания вулканов в туманах немеет крыло…

Лукавый, смирись!

Мы все равно тебя сильней,

И у огней небесных стран сегодня будет тепло.

Там, за третім перехрестям, і звідти строго на південь,

Вершник із золотою шаблею в трави густо сіє зірки.

Чуєш?

Гронами упускає небо з проріх зерно сталеве,

Гірські стежки покриваючи пеленою.

Приспів:

Дороги сплелися в тугою клубок закоханих змій,

І від дихання вулканів у туманах німіє крило…

Лукавий, змирись!

Ми все одно тебе сильніше,

І у вогнів небесних країн сьогодні буде тепло.

Там, біля третього причалу, сиве вітрило, вітрило біле,

Ділять небо від початку до світанку рваною раною,

Чуєш?

Море омиває шрами, посипає великою сіллю

Струпи кольору бичачої крові, наче пам'ять стародавнього болю.

Приспів:

Дороги сплелися в тугою клубок закоханих змій,

І від дихання вулканів у туманах німіє крило…

Лукавий, змирись!

Ми все одно тебе сильніше,

І у вогнів небесних країн сьогодні буде тепло.

Там біля третього порога, за широкою сходинкою,

Вірно шовкове каміння, б'ється надвоє дорога,

Чуєш?

Правий шлях веде на пристань,

Шлях окружний — в гори, на південь, але на світі немає дороги,

Щоб нас вела один до одного!

Приспів:

Дороги сплелися в тугою клубок закоханих змій,

І від дихання вулканів у туманах німіє крило…

Лукавий, змирись!

Ми все одно тебе сильніше,

І у вогнів небесних країн сьогодні буде тепло.

Дороги сплелися в тугою клубок закоханих змій,

І від дихання вулканів у туманах німіє крило…

Лукавий, змирись!

Ми все одно тебе сильніше,

І у вогнів небесних країн сьогодні буде тепло.