Весна - Мельница

Скошенные ветром,

выжженные пламенем,

втоптаные в землю

копытами зла,

на кого надеялись,

от чего бежали мы?

Отчего так черен день,

а ночь так бела?

Припев:

Раненое сердце,

острые стрелы,

черные кони,

ночи без сна…

Там за холмами

солнце запело…

Сделаешь шаг —

за тобою весна.

Темными пещерами,

гулкими ступенями

прятались от солнца

да от огня.

Самородки сеяли,

только не ко времени —

потерялось золото

в сумраке дня.

Припев.

Скошені вітром,

випалені полум'ям,

втоптані в землю

копитами зла,

на кого сподівалися,

від чого бігли ми?

Чому так чорний день,

а ніч така біла?

Приспів:

Поранене серце,

гострі стріли,

чорні коні,

ночі без сну.

Там за пагорбами

сонце заспівало…

Зробиш крок —

за тобою весна.

Темними печерами,

гулкими сходами

ховалися від сонця

так від вогню.

Самородки сіяли,

тільки не ко часу —

загубилося золото

у сутінку дня.

Приспів.