Сестра - Мельница

У сестры моей косы светлые,

Косы цвета льна.

У сестры печаль безответная —

Видно, влюблена.

Косы светлые, косы длинные,

Ленты-кружева —

Словно перышки голубиные,

Да ненужные.

У сестры моей ножки белые,

Каблучки остры.

Взгляды вольные, руки смелые

У моей сестры.

А душа ее вслед за музыкой

Три дороги шла,

То удачею, то обузою

Все брела-цвела.

У сестры моей косы светлые,

Косы цвета льна.

У сестры печаль безответная —

Видно, влюблена.

Косы светлые, косы длинные,

Ленты-кружева —

Словно перышки голубиные,

Да ненужные.

У сестры моей ножки белые,

Каблучки остры.

Взгляды вольные, руки смелые

У моей сестры.

А душа ее вслед за музыкой

Три дороги шла,

То удачею, то обузою

Все брела-цвела.

Вслед за соколом, вслед за дудочкой,

Бубенцам вослед

Белой горлицей, сизой уточкой —

Прочь от здешних бед.

Да случилась беда незваная

На ее пути —

За рекой все дорожки пьяные,

Правой не найти.

Всяку дудочку греет свой карман,

Зелень глаз чужих — знай одно — обман.

Сокол ввысь летит — не воротится,

От людей печаль не укроется.

-= =-

Не ходила б ты за околицу,

Не звала бы ты того молодца,

Что махнул крылом, бубенцом звеня,

Улетел с собой, не позвав тебя.

У сестри моєї коси світлі,

Коси кольору льону.

У сестри смуток нерозділений —

Мабуть, закохана.

Коси світлі, коси довгі,

Стрічки-мереживо —

Немов пір'їни голубині,

Так непотрібні.

У сестри моєї ніжки білі,

Каблучки гострі.

Погляди вільні, руки сміливі

У моєї сестри.

А душа її слідом за музикою

Три дороги йшла,

То удачею, то обузою

Все брела-цвіла.

У сестри моєї коси світлі,

Коси кольору льону.

У сестри смуток нерозділений —

Мабуть, закохана.

Коси світлі, коси довгі,

Стрічки-мереживо —

Немов пір'їни голубині,

Так непотрібні.

У сестри моєї ніжки білі,

Каблучки гострі.

Погляди вільні, руки сміливі

У моєї сестри.

А душа її слідом за музикою

Три дороги йшла,

То удачею, то обузою

Все брела-цвіла.

Слідом за соколом, слідом за дудочкою,

Бубенцям слідом

Білою горлицею, сизою качечкою —

Геть від тутешніх бід.

Так сталося лихо непрохане

На ї шляху —

За рікою всі доріжки п'яні,

Правою не знайти.

Всяку дудочку гріє свою кишеню,

Зелень очей чужих - знай одне - обман.

Сокіл вгору летить - не повернеться,

Від людей печаль не вкриється.

-= =-

Не ходила б ти за околицю,

Не звала би ти того молодця,

Що махнув крилом, бубонцем брязкальця,

Полетів із собою, не покликавши тебе.