Кувшин - Мельница

…И который день я хожу пустая,

Разевая рот,

Жду, когда меня кто-то приласкает,

Молока нальет.

Чтобы не томиться полудневным зноем,

Что пустой кувшин,

Чтобы снизошла на меня покоем

Чистота души.

Если б захотел, я бы обратила

Молоко в вино.

Если б разрешил, я бы разделила

Твой полдневный кров.

Осени меня легкою рукою,

Взглядом не оставь,

Чтоб твои слова потекли рекою

Чрез мои уста.

Допусти меня — я пойду босая

Через белый свет.

Лицедейкой б пела и плясала,

Запрокинув ввысь лицо, осанну —

Господи, Тебе!

Да избавь меня от греха-дурмана,

Руки отведи…

И пошли нам снег

нежной белой манной

С неба, Господи.

Но недвижен мир, и темно, и тесно,

В горле горячо.

Сквозь мои уста мерно, бестелесно

Пустота течет…

…І який день я ходжу порожня,

Роззяваючи рот,

Чекаю, коли мене хтось приголубить,

Молоко наллє.

Щоб не томитися полуденною спекою,

Що порожній глечик,

Щоб зійшла на мене спокоєм

Чистота душі.

Якщо б захотів, я би звернула

Молоко у вино.

Якщо б дозволив, я би розділила

Твій південний дах.

Осені мене легкою рукою,

Поглядом не залиши,

Щоб твої слова потекли рікою

Через мої уста.

Допусти мене - я піду боса

Через біле світло.

Лицедійкою б співала і танцювала,

Закинувши вгору обличчя, осанну —

Господи, Тобі!

Так, позбав мене від гріха-дурману,

Руки відведи…

І пішли нам сніг

ніжною білою манною

З неба, Господи.

Але нерухливий світ, і темно, і тісно,

У горлі гаряче.

Крізь мої вуста мірно, безтілесно

Порожнеча тече.