Gaudete - Мельница

Gaudete!

Gaudete!

Как выходит зимний ветер

Из ледового чертога, из железного дворца —

Он жестокий, ясный, синий,

Весь в узорах клавесина,

И с морозным звонким треском разбиваются сердца.

Да-да, сердца.

Gaudete, gaudete —

Кровью горного рассвета,

Встречей взглядов и пожатием обветренной руки —

Коль тропой хрустальных трещин

Путь волхвовый бесконечен,

Принесу тебе дары я — сердце, вечность и коньки.

И коньки.

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Мы друг другом ли согреты,

Мы ль дыханием одеты,

Прозреваем сердце тьмы —

Так возрадуемся, други,

Се дитя огня и вьюги,

Gaudete, gaudete,

Се грядет король зимы!

Король зимы!

Gaudete!

Gaudete!

Як виходить зимовий вітер

З льодового палацу, із залізного палацу

Він жорстокий, ясний, синій,

Весь у візерунках клавесина,

І з морозним дзвінким тріском розбиваються серця.

Так-так, серця.

Gaudete, gaudete

Кров'ю гірського світанку,

Зустріч поглядів і потиском обвітреної руки

Якщо стежкою кришталевих тріщин

Шлях волхвовий нескінченний,

Принесу тобі дари я серце, вічність і ковзани.

І ковзани.

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Gaudete!

Ми один одним зігріті,

Ми ль подихом одягнені,

Прозріваємо серце пітьми

Так порадіємо, друже,

Се дитя вогню і завірюхи,

Gaudete, gaudete,

Це прийде король зими!

Король зими!