Тебе - Евгений Клячкин

они, как мы с тобой, неразделимы,

а если не сольются воедино,

то лгут слова, а музыка права.

Ну что ещё так нежно обоймёт,

так глубоко на дно души заглянет,

поманет, позовёт и не обманет,

и все печали до конца поймёт?

Ах, не ищи ты трещинку в любви,

не проверяй кирпичики на прочность,

а то ведь вот случится, как нарочно,

со страху страхи сбудутся твои.

А ну ка загляни судьбе в глаза,

увидишь только то, что сам захочешь.

От веры до сомненья путь короче,

намного, ох, короче, чем назад.

хс.

Ах, не пускай ты ревность на порог,

она и ненасытна, и всеядна.

И ты пропал, когда промолвил: «Ладно!

Проверим подозренья, хоть разок…»

Сомненья дьявол ловок и хитёр,

погашенное снова жжёт страданье,

и не стремись услышать оправданья,

они — поленья в этот же костёр.

Ну не надо, пусть напев беспечный

успокоит душу и умерит боль.

Страх с любовью они рядом вечно,

значит любишь, если так с тобой.

Ах, не дели ты с музыкой слова,

ах, не ищи ты трещинку в любви…

вони, як ми з тобою, нероздільні,

а якщо не¦зіллються воєдино,

то бреше слова, а музика права.

Нущо ще так ніжно обійме,

так глибоко на дно душі зазирне,

помане, покличе і не обдурить,

і всі печалі до кінця зрозуміє?

Ах, не шукай ти тріщину в любові,

не перевіряй цеглини на міцність,

а то бо ось трапиться, як навмисне,

зі страху страхи збудуться твої.

А ну ка заглянь долі в очі,

побачиш тільки те, що захочеш.

Від віри до сумніву шлях коротший,

набагато, ох, коротше, ніж тому.

хс.

Ах, не нехай ти ревність на поріг,

вона і ненаситна, і всеядна.

І ти пропав, коли промовив: «Гаразд!

Перевіримо підозри, хоч раз ... »

Сумніви диявол спритний і хитер,

погашене знову палить страждання,

і не намагайся почути виправдання,

вони — поліна в це ж багаття.

Ну не треба, нехай наспів безтурботний

заспокоїть душу і стримає біль.

Страх із любов'ю вони поруч вічно,

значить любиш, якщо так із тобою.

Ах, не діли ти з музикою слова,

ах, не шукай ти тріщину в любові ...