Романс арлекина - Евгений Клячкин

По всякой земле

Балаганчик везут.

А что я видал

На своем веку?

Кусочек метала

Летит вверху

Кусочек плоти

Бредет внизу.

За веком век,

За веком век,

Ложится в землю

Любой человек

Несчастлив и счастлив

Зол и влюблен

Лежит под землей

Не один миллион.

Жалей себя

Пожалей себя

Одни говорят:

«Умирай за них.»

Иногда судьба

Иногда стрельба

Иногда по любви

Иногда из-за книг

Ах будь и к себе

И к другим неплох

Быть может тебя

И помилует бог

Однако ты ввысь

Не особо стремись

Ведь смерть — это жизнь,

Но и жизнь — это жизнь.

По всякой земле

Балаганчик везут.

А что я видал,

А что я видал

На своем веку?

Кусочек метала

Летит вверху

Кусочек плоти

Бредет внизу.

По всій землі

Балаганчик везуть.

А що я бачив

На своєму віку?

Шматок металу

Летить угорі

Шматок плоті

Бреде внизу.

За віком століття,

За віком століття,

Лягає в землю

Будь-яка людина

Нещасливий і щасливий

Зол і закоханий

Лежить під землею

Не один мільйон.

Жалі себе

Пошкодуй себе

Одні кажуть:

«Умирай за ніх.»

Іноді доля

Іноді стрілянина

Іноді по любові

Іноді через книжки

Ах будь і до себе

І до іншим непоганий

Може бути тебе

І помилує бог

Однак ти ввись

Не особливо прагнуй

Адже смерть — це життя,

Але і життя — це життя.

По всій землі

Балаганчик везуть.

А що я бачив,

А що я бачив

На своєму віку?

Шматок металу

Летить угорі

Шматок плоті

Бреде внизу.