Прямая дорога - Александр Башлачёв

Все на мази.

Все в кайф, в струю и в жилу.

Наша дорога пряма, как школьный коридор.

В брюхе машины легко быть первым пассажиром,

Имея вместо сердца единый пламенный мотор.

Мы аккуратно пристегнуты ремнями.

Мы не спешим.

Но если кто догонит нас —

То мы пригрозим им габаритными огнями.

Затянем пояса.

Дадут приказ — нажмем на газ.

А впрочем, если хошь — давай, пролезай к шоферу.

Если чешутся руки — что ж, пугай ворон, дави клаксон.

А ежели спеть — то это лучше сделать хором.

Пусть не слышно тебя, но ты не Элтон Джон и не Кобзон.

Есть правила движения, в которых всё молчком.

И спектр состоит из одного предупредительного цвета.

Дорожные знаки заменим нагрудным значком,

И автоматически снижается цена билета.

Трудно в пути.

То там, то тут подлец заноет.

Мол, пыль да туман.

Сплошной бурьян и всё нет конца.

Но всё впереди.

На белом свете есть такое,

Что никогда не снилось нашим-то подлецам.

Стирается краска на левой стороне руля.

На левых колесах горит лохматая резина,

Но есть где-то сказка — прекрасная земля,

Куда мы дотянем, лишь кончится запас бензина.

Судя по карте, дорога здесь одна.

Трясет на ухабах — мы переносим с одобреньем.

Ведь это не мешает нам принять стакан вина

И думать о бабах с глубоким удовлетвореньем.

Мы понимаем, что в золоте есть медь.

Но мы научились смотреть, не отводя глаза.

Дорога прямая.

И, в общем-то, рано петь:

— Кондуктор, нажми на тормоза…

Все на мазі.

Все в кайф, в струю і в житло.

Наша дорога пряма, як шкільний коридор.

У череві машини легко бути першим пасажиром,

Маючи замість серця єдиний полум'яний двигун.

Ми обережно пристебнуті ременями.

Ми не поспішаємо.

Але якщо хтось наздожене нас —

То ми погрозимо ним габаритними вогнями.

Затягнемо паски.

Дадуть наказ - натиснемо на газ.

А втім, якщо хочеш — давай, пролази до шофера.

Якщо сверблять руки - що ж, лякай ворон, тисни клаксон.

А якщо заспівати — то це краще зробити хором.

Нехай не чути тебе, але ти не Елтон Джон і не Кобзон.

Є правила руху, в яких все мовчки.

І спектр складається з одного запобіжного кольору.

Дорожні знаки замінимо нагрудним значком,

І автоматично знижується ціна квитка.

Важко в шляху.

То там, то тут негідник заноє.

Мовляв, пил та туман.

Суцільний бур'ян і все немає кінця.

Але все попереду.

На білому світі є таке,

Що ніколи не снилося нашим негідникам.

Стирається фарба на лівій стороні керма.

На лівих колесах горить кудлата гума,

Але є десь казка — прекрасна земля,

Куди ми дотягнемо, лише скінчиться запас бензину.

Судячи з карти, дорога тут одна.

Трясе на вибоях — ми переносимо зі схваленням.

Адже це не заважає нам прийняти склянку вина

І думати про баби з глибоким задоволенням.

Ми розуміємо, що в золоті є мідь.

Але ми навчилися дивитися, не відводячи очі.

Дорога пряма.

І, загалом, рано співати:

—Кондуктор, натисніть на гальма…