Похороны шута - Александр Башлачёв

Смотрите — еловые лапы грызут мои руки.

Горячей смолой заливает рубаху свеча.

Средь шумного бала шуты умирают от скуки

Под хохот придворных лакеев и вздох палача.

Лошадка лениво плетется по краю сугроба.

Сегодня молчат бубенцы моего колпака.

Мне тесно в уютной коробке отдельного гроба.

Хочется курить, но никто не дает табака.

Хмурый дьячок с подбитой щекой

Тянет-выводит за упокой.

Плотник Демьян, сколотивший крест,

Как всегда пьян.

Да нет, гляди-ка ты, трезв…

Снял свою маску бродячий актер.

Снял свою каску стрелецкий майор.

Дама в вуали опухла от слез.

Воет в печали ободранный пес.

Эй, дьякон, молись за спасение божьего храма!

Эй, дама, ну что там из вас непрерывно течет?

На ваших глазах эта старая скушная драма

Легко обращается в новый смешной анекдот!

Возьму и воскресну!

То-то вам будет потеха.

Вот так, не хочу умирать, да и дело с концом.

Подать сюда бочку отборного крепкого смеха!

Хлебнем и закусим хрустящим соленым словцом.

Пенная брага в лампаде дьячка.

Враз излечилась больная щека.

Водит с крестом хороводы Демьян.

Эй, плотник, налито!

— Да я уже пьян.

Спирт в банке грима мешает актер.

Хлещет стрелецкую бравый майор.

Дама в вуали и радостный пес

Поцеловали друг друга взасос.

Еловые лапы готовы лизать мои руки.

Но я их — в костер, что растет из огарка свечи.

Да кто вам сказал, что шуты умирают от скуки?

Звени, мой бубенчик!

Работай, подлец, не молчи!

Я красным вином написал заявление смерти.

Причина прогула — мол, запил.

Куда ж во хмелю?

Два раза за мной приходили дежурные черти.

На третий сломались и скинулись по рублю.

А ночью сама притащилась слепая старуха.

Сверкнула серпом и сухо сказала: — Пора!

Но я подошел и такое ей крикнул на ухо,

Что кости от смеха гремели у ней до утра.

Спит и во сне напевает дьячок:

— Крутится, крутится старый волчок!

Плотник позорит Христа —

Спит на заблеванных досках креста.

Дружно храпят актер и майор.

Дама с собачкой ушли в темный бор.

Долго старуха тряслась у костра,

Но встал я и сухо сказал ей: Пора.

Дивіться — ялинові лапи гризуть мої руки.

Гарячою смолою заливає сорочку свічка.

Серед шумного балу блазні помирають від нудьги

Під регіт придворних лакеїв і зітхання ката.

Конячка ліниво пасе по краю кучугури.

Сьогодні мовчать бубонці мого ковпака.

Мені тісно в затишній коробці окремої труни.

Хочеться курити, але ніхто не дає тютюну.

Похмурий дячок з підбитою щокою

Тягне-виводить за упокій.

Тесляр Дем'ян, що сколотив хрест,

Як завжди п'яний.

Та ні, дивись ти, тверезий…

Зняв свою маску бродячий актор.

Зняв свою каску стрілецький майор.

Дама в вуалі опухла від сліз.

Виє в печалі обдертий пес.

Гей, дияконе, молись за порятунок божого храму!

Гей, дамо, ну що там із вас безперервно тече?

На ваших очах ця стара смачна драма

Легко звертається в новий смішний анекдот!

Візьму і воскресну!

То вам буде потіха.

Ось так, не хочу вмирати, та й справа з кінцем.

Подати сюди бочку добірного міцного сміху!

Хлібнем і закусимо хрумким солоним слівцем.

Пінна брага в лампаді дяка.

Враз вилікувалась хвора щока.

Водить із хрестом хороводи Дем'ян.

Гей, тесляр, налито!

— Так, я вже п'яний.

Спирт у банку гриму заважає актор.

Хлеще стрілецьку бравий майор.

Жінка в вуалі і радісний пес

Поцілували один одного взасос.

Ялинові лапи готові лизати мої руки.

Але я их — в вогнище, що росте з негарка свічки.

Хто вам сказав, що блазні вмирають від нудьги?

Дзвони, мій бубонець!

Працюй, негідник, не мовчи!

Я червоним вином написав заяву смерті.

Причина прогулу — мовляв, запив.

Куди ж у хмелю?

Двічі за мною приходили чергові чорти.

На третій зламалися і скинулися по рублю.

А вночі сама притяглася сліпа стара.

Блиснула серпом і сухо сказала: — Пора!

Але я підійшов і таке їй крикнув на вухо,

Що кістки від сміху гриміли у неї до ранку.

Спить і во сні наспівує дячок:

—Крутиться, крутиться старий дзига!

Тесля ганьбить Христа—

Спить на заблеваних дошках хреста.

Дружно хропуть актор і майор.

Жінка з собачкою пішли в темний бір.

Довго стара тремтіла біля вогнища,

Але встав я і сухо сказав їй: Пора.