Осень - Александр Башлачёв

Hочь плюет на стекло чеpным.

Лето… лето пpошло — чеpт с ним!

Сны из сyкна, под сypовой шинелью спит севеpная стpана

Hо где ты весна, чем ты сейчас больна?

Осень.

Ягоды губ с ядом.

Осень.

Твой похотливый труп рядом.

Все мои песни — июня и августа — осенью сожжены.

Она так ревнива в роли моей жены.

Мокрый табак.

Кашель.

Hебо как змалированный бак с манной кашей.

И по утрам прям надо мной капает ржавый гной.

Видно, Господь тоже шалил весной.

Время бросать гнезда.

Время менять звезды.

Hо листья, мечтая лететь рядом с птицами, падают только вниз.

В каждом дворе осень дает стриптиз.

И у нас превращается в квас пиво.

А у вас?

Сонные дамы смотрят лениво щелками глаз.

Им теперь незачем нравиться нам и прогулявшись сам

Я насчитал десять небритых дам.

Кони мечтают о быстрых санях — надоела телега!

Поле — о чистых, простых простынях снега.

К то смажет нам раны и перебинтует нас, кто нам наложит швы?

Я знаю — Зима в роли моей вдовы.

Ніч плює на скло чорним.

Літо… літо минуло — чорт із ним!

Сни із сукна, під суровою шинеллю спить північна країна

Hо де ти весна, чим ти зараз хвора?

Осінь.

Ягоди губ з отрутою.

Осінь.

Твій хтивий труп поряд.

Всі мої пісні — червня і серпня — восени спалені.

Вона така ревнива в ролі моєї дружини.

Мокрий тютюн.

Кашель.

Небо як змальований бак з манною кашею.

І вранці прям наді мною капає іржавий гній.

Видно, Господь теж пустував навесні.

Час кидати гнізда.

Час міняти зірки.

Hо листя, мріючи летіти поруч із птахами, падають тільки вниз.

У кожному дворі осінь дає стриптиз.

І у нас перетворюється на квас пиво.

А у вас?

Сонні жінки дивляться ліниво клацаннями очей.

Їм тепер немає чого подобатися нам і прогулявшись сам

Я нарахував десять неголених дам.

Коні мріють про швидких санях — набридло віз!

Поле — про чисті, прості простирадла снігу.

Хто змастить нам рани і перебинтує нас, хто нам накладе шви?

Я знаю — Зима в ролі моєї вдови.