Перекур (Дубль 3) - Александр Башлачёв

Кто-то шепнул — или мне показалось?

Кто-то сказал и забил в небо гвозди.

Кто-то кричал и давил нам на жалость.

А кто-то молчал и давился от злости.

И кто-то вздохнул от любви нераздельной.

Кто-то икнул — значит, помнят беднягу.

Кто-то всплакнул — ну, это повод отдельный.

А кто-то шагнул, да не в ногу, и сразу дал тягу.

А время дождем пластануло по доскам стропил

Время течет, растолкав себя в ступе.

Вот кто-то ступил по воде.

Вот кто-то ступил по воде.

Вот кто-то ступил по воде,

Да неловко и все утопил.

Значит, снова пойдем.

Вот покурим, споем и приступим.

Снова пойдем.

Перекурим, споем и приступим.

Кто-то читал про себя, а считал — все про дядю.

Кто-то устал, поделив свой удел на семь дел.

Кто-то хотел видеть все — только сбоку не глядя.

А кто-то глядел, да, похоже, глаза не надел.

А время дождем пластануло по доскам стропил.

Время течет, растолкав себя в ступе.

Вот кто-то ступил по воде.

Вот кто-то ступил по воде.

Вот кто-то пошел по воде…

Значит, тоже пойдем.

Вот покурим, споем и приступим.

Тоже пойдем.

Перекурим.

Споем.

И приступим.

Но кто-то зевнул, отвернулся и разом уснул.

Разом уснул и поэтому враз развязалось.

— Эй, завяжи!

— кто-то тихо на ухо шепнул.

— Эй, завяжи!

— кто-то тихо на ухо шепнул.

Перекрестись, если это опять показалось.

Перекрестись, если это опять показалось.

Хтось шепнув — чи мені здалося?

Хтось сказав і забив у небо цвяхи.

Хтось кричав і тиснув нам на жаль.

А хтось мовчав і давився від злості.

І хто зітхнув від любові нероздільною.

Хтось икнув — значить, пам'ятають бідолаху.

Хтось заплакав — ну, це привід окремий.

А хтось зробив крок, та не в ногу, і відразу дав тягу.

А час дощем пластануло по дошках крокував

Час тече, розштовхавши себе в ступі.

От хтось ступив з води.

От хтось ступив з води.

Ось хтось ступив з води,

Так незручно і все втопив.

Значить, знову підемо.

От покуримо, заспіваємо і приступимо.

Знову підемо.

Перекуримо, заспіваємо і приступимо.

Хтось читав про себе, а рахував — все про дядька.

Хтось втомився, поділивши свій спадок на сім справ.

Хтось хотів бачити все— тільки збоку не дивлячись.

А хтось дивився, та, схоже, очі не надів.

А час дощем пластануло по дошках крокв.

Час тече, розштовхавши себе в ступі.

От хтось ступив з води.

От хтось ступив з води.

Ось хтось пішов з води…

Значить, теж підемо.

От покуримо, заспіваємо і приступимо.

Теж підемо.

Перекуримо.

Заспіваємо.

І приступимо.

Але хтось позіхнув, відвернувся і разом заснув.

Разом заснув і тому розв'язалося.

— Гей, зав'яжи!

— хтось тихо на вухо шепнув.

— Гей, зав'яжи!

— хтось тихо на вухо шепнув.

Перехрестись, якщо це знову здалося.

Перехрестись, якщо це знову здалося.