Храни нас господи (God, Have Mercy upon Us) - Александр Башлачёв

Засучи мне, Господи, рукава!

Подари мне посох на верный путь!

Я пойду смотреть, как твоя вдова

В кулаке скрутила сухую грудь.

В кулаке скрутила сухую грудь.

Уронила кружево до зари.

Подари мне посох на верный путь!

Отнесу ей постные сухари.

Отнесу ей черные сухари.

Раскрошу да брошу до самых звезд.

Гори-гори ясно!

Гори…

По Руси, по матушке — Вечный пост.

Хлебом с болью встретят златые дни.

Завернут в три шкуры да все ребром.

Не собрать гостей на твои огни.

Храни нас, Господи!

Храни нас, покуда не грянет Гром!

Завяжи мой влас песней на ветру!

Положи ей властью на имена!

Я пойду смотреть, как твою сестру

Кроют сваты в темную, в три бревна.

Как венчают в сраме, приняв пинком.

Синяком суди, да ряди в ремни.

Но сегодня вечером я тайком

Отнесу ей сердце, летящее с яблони.

Пусть возьмет на зуб, да не в квас, а в кровь.

Коротки причастия на Руси.

Не суди ты нас!

На Руси любовь

Испокон сродни всякой ереси.

Испокон сродни черной ереси.

На клинках клялись.

Пели до петли.

Да с кем не куролесь, где не колеси,

А живи, как есть —

в три погибели.

Как в глухом лесу плачет черный дрозд.

Как присело солнце с пустым ведром.

Русую косу правит Вечный пост.

Храни нас, Господи, покуда не грянет Гром!

Как искали искры в сыром бору.

Как писали вилами на Роду.

Пусть пребудет всякому по нутру.

Да воздастся каждому по стыду.

Но не слепишь крест, если клином клин.

Если месть — как место на звон мечом.

Если все вершины на свой аршин.

Если в том, что есть, видишь, что почем.

Но серпы в ведре да серебро в ведре

Я узрел, не зря.

Я — боль яблока

Господи, смотри!

Видишь?

На заре

Дочь твоя ведет к роднику быка.

Молнию замолви, благослови!

Кто бы нас не пас Худом ли, Добром,

Вечный пост,

умойся в моей любви!

Небо с общину.

Все небо с общину.

Мы празднуем первый Гром!

Засуки мені, Господи, рукави!

Подаруй мені палицю на вірний шлях!

Я піду дивитися, як твоя вдова

У куркулі скрутили сухі груди.

У куркулі скрутили сухі груди.

Впустила мереживо до зорі.

Подаруй мені палицю на вірний шлях!

Віднесу їй пісні сухарі.

Віднесу їй чорні сухарі.

Розкришу та кину до самих зірок.

Горі-горі ясно!

Горі…

По Русі, по матінці — Вічний пост.

Хлібом з болями зустрінуть златі дні.

Загорнуть у три шкіри та все ребром.

Не зібрати гостей на твої вогні.

Бережи нас, Господи!

Бережи нас, доки не вдарить Грім!

Зав'яжи мій влас піснею на вітрі!

Поклади їй владою на імена!

Я піду дивитися, як твою сестру

Кріють свати в темну, в три колоди.

Як вінчають у соромі, прийнявши стусаном.

Синяком суди, та ряди в ремені.

Але сьогодні ввечері я таємно

Віднесу їй серце, що летить з яблуні.

Нехай візьме на зуб, та не в квас, а в кров.

Короткі причастя на Русі.

Не суди ти нас!

На Русі кохання

Споконвічний схожий на всяку брехню.

Споконвік схожий на чорну брехню.

На клинках клялися.

Співали до петлі.

Так з ким не куролесь, де не колеса,

А живи, як є —

у три смерті.

Як у глухому лісі плаче чорний дрізд.

Як присіло сонце з порожнім відром.

Русу косу править Вічний піст.

Бережи нас, Господи, доки не вдарить Грім!

Як шукали іскри в сирому бору.

Як писали вилами на Роду.

Нехай перебуватиме кожному по нутру.

Так відплатиться кожному за соромом.

Але не сліпиш хрест, якщо клином клин.

Якщо помста — як місце на дзвін мечем.

Якщо всі вершини на свій аршин.

Якщо в тому, що є, бачиш, що почем.

Але серпи у відрі та срібло у відрі

Я побачив, недаремно.

Я — біль яблука

Господи, дивись!

Бачиш?

На зорі

Дочка твоя веде до джерела бика.

Блискавку замов, благослови!

Хто би нас не пас Худом лі, Добром,

Вічний пост,

умийся в моєму коханні!

Небо з громаду.

Все небо з громаду.

Ми святкуємо перший Грім!