Дым коромыслом - Александр Башлачёв

Голоден стыд.

Сыт азарт.

Динамит да фитиль вам в зад!

Сырые спички рядятся в черный дым.

Через час — бардак.

Через два — бедлам.

На рассвете храм разлетится в хлам.

Но мы не носим часы.

Мы не хотим умирать

И поэтому даже не спим.

А когда не хватает сил,

Воруем сахар с чужих могил.

И в кровь с кипятком

Выжимаем лимон греха.

И дырявые ведра заводят песни

О святой воде и своих болезнях.

Но — слава Богу!

— все это исчезнет

С первым криком петуха.

Дым.

Дым коромыслом!

Дым над нами повис.

Лампада погасла.

И в лужице масла

плавает птичий пух.

Дым.

Дым коромыслом!

Дым.

Дым коромыслом!

Дай Бог нам понять

все, что споет петух.

В новостройках — ящиках стеклотары

Задыхаемся от угара

Под вой патрульных сирен в трубе,

В танце синих углей.

Кто там — ангелы или призраки?

Мы берем еду из любой руки.

Мы не можем идти,

Потому что дерьмо

После этой еды, как клей.

Дым.

Дым коромыслом!

Дым.

Дым коромыслом!

Музыкант по-прежнему слеп,

снайпер все так же глух.

Дым.

Дым коромыслом!

Дым.

Дым коромыслом!

Дай Бог нам понять

все, что споет петух.

О безрыбье в речушке, которую кот наплакал!

Сегодня любая лягушка становится раком

И, сунув два пальца в рот,

Свистит на Лысой горе.

Сорви паутину!

Здесь что-то нечисто!

Но штыками в спину — колючие числа,

И рев моторов в буксующем календаре.

И дым.

Дым коромыслом.

Дым коромыслом.

Дым.

Голодний сором.

Сит азарт.

Динаміт та фітіль вам позаду!

Сирі сірники виряджаються в чорний дим.

За годину — бардак.

Через два - бедлам.

На світанку храм розлетиться в мотлох.

Але ми не носимо годинник.

Ми не хочемо вмирати

І тому навіть не спим.

А коли бракує сил,

Крадемо цукор із чужих могил.

І в кров з окропом

Витискаємо лимон гріха.

І диряві відра заводять пісні

Про святу воду і свої хвороби.

Але — слава Богу!

— все це зникне

З першим криком півня.

Дим.

Дим коромислом!

Дим над нами повис.

Лампада згасла.

І в лужиці олії

плаває пташиний пух.

Дим.

Дим коромислом!

Дим.

Дим коромислом!

Дай Бог нам зрозуміти

все, що заспіває півень.

У новобудовах — ящиках склотари

Задихаємося від угару

Під виття патрульних сирен у трубі,

В танці синіх вугілля.

Хто там — ангели чи примари?

Ми беремо їжу з будь-якої руки.

Ми не можемо йти,

Тому що лайно

Після цієї їжі, як клей.

Дим.

Дим коромислом!

Дим.

Дим коромислом!

Музикант, як і раніше, сліпий,

снайпер все так само глухий.

Дим.

Дим коромислом!

Дим.

Дим коромислом!

Дай Бог нам зрозуміти

все, що заспіває півень.

Про безриб'я в річечці, яку кіт наплакав!

Сьогодні будь-яка жаба стає раком

І, сунувши два пальці в рот,

Свистить на Лисій горі.

Зірви павутину!

Тут щось нечисте!

Але штиками в спину — колючі числа,

І рев моторів у буксуючому календарі.

І дим.

Дим коромислом.

Дим коромислом.

Дим.