Абсолютный вахтёр - Александр Башлачёв

Этот город скользит и меняет названья.

Этот адрес давно кто-то тщательно стер.

Этой улицы нет, а на ней нету зданья,

Где всю ночь правит бал Абсолютный Вахтер.

Он отлит в ледяную, нейтральную форму.

Он тугая пружина.

Он нем и суров.

Генеральный хозяин тотального шторма

Гонит пыль по фарватеру красных ковров.

Он печатает шаг, как чеканят монеты.

Он обходит дозором свой архипелаг.

Эхо гипсовых горнов в пустых кабинетах

Вызывает волнение мертвых бумаг.

Алый факел — мелодию белой темницы —

Он несет сквозь скупую гармонию стен.

Он выкачивает звуки резиновым шприцем

Из колючей проволоки наших вен.

В каждом гимне — свой долг, в каждом марше — порядок.

Механический волк на арене лучей.

Безупречный танцор магаданских площадок.

Часовой диск-жокей бухенвальдских печей.

Лакированный спрут, он приветлив и смазан,

И сегодняшний бал он устроил для вас.

Пожилой патефон, подчиняясь приказу,

Забирает иглой ностальгический вальс.

Бал на все времена!

Ах, как сентиментально…

И паук — ржавый крест — спит в золе наших звезд.

И мелодия вальса так документальна,

Как обычный арест, как банальный донос.

Как бесплатные танцы на каждом допросе,

Как татарин на вышке, рванувший затвор.

Абсолютный Вахтер — ни Адольф, ни Иосиф,

Дюссельдорфский мясник да пскопской живодер.

Полосатые ритмы синкопой на пропуске.

Блюзы газовых камер и свинги облав.

Тихий плач толстой куклы, разбитой при обыске,

Бесконечная пауза выжженных глав.

Как жестоки романсы патрульных уставов

И канцонов концлагерных нар звукоряд.

Бьются в вальсе аккорды хрустящих суставов

И решетки чугунной струною звенят.

Вой гобоев ГБ в саксофонах гестапо

И все тот же калибр тех же нот на листах.

Эта линия жизни — цепь скорбных этапов

На незримых и призрачных жутких фронтах.

Абсолютный Вахтер — лишь стерильная схема.

Боевой механизм, постовое звено.

Хаос солнечных дней ночь приводит в систему

Под названьем… да, впрочем, не все ли равно.

Ведь этот город скользит и меняет названья,

Этот адрес давно кто-то тщательно стер.

Этой улицы нет, а на ней нету зданья,

Где всю ночь правит бал Абсолютный Вахтер.

Це місто ковзає і змінює назви.

Цю адресу давно хтось ретельно стер.

Цієї вулиці немає, а на неї немає будівлі,

Де всю ніч править бал Абсолютний Вахтер.

Він відлити в крижану, нейтральну форму.

Він туга пружина.

Він і сувора.

Генеральний господар тотального шторму

Гонить пил по фарватеру червоних килимів.

Він друкує крок, як карбують монети.

Він обходить дозором свій архіпелаг.

Відлуння гіпсових горнів у порожніх кабінетах

Викликає хвилювання мертвих паперів.

Яскравий смолоскип — мелодію білої темниці —

Він несе крізь скупу гармонію стін.

Він викачує звуки гумовим шприцем

З колючого дроту наших вен.

У кожному гімні свій обов'язок, у кожному марші порядок.

Механічний вовк на арені променів.

Ідеальний танцюрист магаданських майданчиків.

Часовий диск-жокей бухенвальдських печей.

Лакований спрут, він привітний і змащений,

І сьогоднішній бал він влаштував для вас.

Літній патефон, підкоряючись наказу,

Забирає голкою ностальгійний вальс.

Бал на всі часи!

Ах, як сентиментально…

І павук — іржавий хрест — спить у золі наших зірок.

І мелодія вальсу така документальна,

Як простий арешт, як банальний донос.

Як безкоштовні танці на кожному допиті,

Як татарин на вишці, що рвонув затвор.

Абсолютний Вахтер - ні Адольф, ні Йосип,

Дюссельдорфський м'ясник і пскопський живодер.

Смугасті ритми синкопою на пропуску.

Блюзи газових камер і свинги облав.

Тихий плач товстої ляльки, розбитої під час обшуку,

Нескінченна пауза випалених глав.

Як жорстокі романси патрульних статутів

І канцонів концтабірних нар звукоряд.

Б'ються в вальсі акорди хрумких суглобів

І решітки чавунною струною дзвенять.

Вій гобоїв ГБ в саксофонах гестапо

І все той калібр тих нот на листах.

Ця лінія життя — ланцюг скорботних етапів

На незримих і примарних страшних фронтах.

Абсолютний Вахтер - лише стерильна схема.

Бойовий механізм, постова ланка.

Хаос сонячних днів ніч наводить у систему

Під назвою ... так, втім, не все одно.

Адже це місто ковзає і змінює назви,

Цю адресу давно хтось ретельно стер.

Цієї вулиці немає, а на неї немає будівлі,

Де всю ніч править бал Абсолютний Вахтер.