C'est l'heure - Yves Jamait

C’est l’heure où les camions se gavent de poubelles

Où les bistrots bâillent encore et dorment les hôtels

Où je marche sans souvenir d’une nuit trop lointaine

C’est l’heure

C’est l’heure où les ruelles toilettées se croient belles

Où les bouches d'égoût n’ont plus mauvaise haleine

Bref c’est l’heure où la ville se nettoie les veines

C’est l’heure

C’est l’heure où les cartons se déplient sur l’asphalte

Sous un ciel éclairci tirant sur le cobalt

S'éveillent leurs résidents résidus d’société

C’est l’heure

C’est l’heure où l’amnésie a des relents de malt

Où ma pupille encore un peu trop dilatée

Refuse la lumière et sa vérité

C’est l’heure

On m’a volé la lune

Quand j’allais la toucher

Où est passée la brune

Qui semblait la porter

C’est l’heure

L’heure où sur les trottoirs quelques menus moineaux

Semblent prendre la pose en attendant Doisneau

Et au bruit de mes pas s’envolent à tire d’ailes

C’est l’heure

C’est l’heure des petits crèmes et des kiosques à journaux

L’heure où l’on voit sous les halles où les caisses s’amoncellent

Les couleurs primeurs éclore en ribambelle

C’est l’heure

C’est l’heure

C’est l’heure où les baisers ont le goût du café

Où des lèvres en croissants de sourire émiettées

Portent des mots d’amour sublimés d’habitude

C’est l’heure

C’est l’heure où tous les rêves vont être assassinés

Par l’aiguille acérée de l’exactitude

Où les corps vont se plonger dans la multitude

C’est l’heure

On m’a volé la lune

Quand j’allais la toucher

Où est passée la brune

Qui semblait la porter

C’est l’heure

C’est l’heure

C’est l’heure où je vais me coucher…

Настав час вантажівкам набити сміття

Де досі позіхають бістро і сплять готелі

Де я ходжу, не пам’ятаючи про далеку ніч

Настав час

Настав час, коли доглянуті алеї вважають, що вони красиві

Де лази більше не мають неприємного запаху з рота

У всякому разі, місту пора очистити жили

Настав час

Настав час, коли коробки розгортаються на асфальті

Під чистим небом з кобальтом

Пробуджують своїх мешканців залишки суспільства

Настав час

Настав час, коли амнезія пахне солодом

Де моя зіниця ще трохи розширена

Відмовтеся від світла і його правди

Настав час

Вони вкрали мій місяць

Коли я збирався доторкнутися до неї

Куди поділася брюнетка

Хто, здавалося, його носив

Настав час

Час, коли на тротуарах кілька маленьких горобців

Здається, позує, чекаючи Дуано

І на звук моїх кроків відлітають, як крила

Настав час

Настав час маленьких кремів і газетних кіосків

Година, коли ми бачимо під залами, де скупчуються ящики

Ранні кольори цвітуть роями

Настав час

Настав час

Це час, коли поцілунки мають смак кави

Де півмісяць усміхнені губи кришилися

Несуть зазвичай сублімовані слова любові

Настав час

Це час, коли всі мрії будуть вбиті

Гострою голкою точності

Де тіла поринуть у натовп

Настав час

Вони вкрали мій місяць

Коли я збирався доторкнутися до неї

Куди поділася брюнетка

Хто, здавалося, його носив

Настав час

Настав час

Пора мені лягати спати...