Возвращение - Вероника Долина

И приходит однажды ко мне человек

И становится на пороге моём.

Я ему предлагаю еду и ночлег.

Он благодарит, но говорит,

Что не терпит нужды ни в чём.

И продолжает стоять в темноте.

И я — предлагаю трубку ему.

Он благодарит, но говорит,

Что трубка ему ни к чему.

И продолжает стоять как стоял!

И я наливаю ему вина.

Он благодарит, но говорит,

Что я ему ничего не должна,

Что я ничего не должна.

Тогда я тихо ему говорю,

Что, видно, он просто мне не по душе…

Он благодарит, «прощай"говорит,

И нету его уже…

І приходить одного разу до мені людина

І стає на порозі моєму.

Я пропоную їжу і ночівлю.

Він дякує, але говорить,

Що не терпить потреби ні в чому.

І продовжує стояти в темряві.

І я — пропоную трубку йому.

Він дякує, але говорить,

Що трубка йому ні до чого.

І продовжує стояти як стояв!

І я наливаю йому вина.

Він дякує, але говорить,

Що я йому нічого не повинна,

Що я нічого не повинна.

Тоді я тихо йому говорю,

Що, видно, він просто мені не по душі ...

Він дякує, «прощай» каже,

І немає його вже...