Серая Шейка - Вероника Долина

Какие тут шутки, когда улетает семья?

Последствия жутки — об этом наслышана я.

Судьба не копейка!

Мне попросту не повезло.

Я Серая Шейка.

И мне перебили крыло.

Семья улетает.

Прощайте, прощайте, семья!

Меня угнетает, что сестры сильнее, чем я.

«Взлетай, неумейка!»

— мне эхо с небес донесло.

Я Серая Шейка.

И мне перебили крыло.

Гляжу близоруко, гляжу безнадежно во мглу.

Но я однорука и, значит, лететь не могу.

«Счастливо, счастливо!»

— кричу я вдогонку семье.

Тоскливо, тоскливо одной оставаться к зиме.

Тоскливо и жутко готовиться к лютой зиме.

Последняя утка!

Последняя утка на это земле.

«Судьба не копейка!»

— мне здешние птицы твердят.

Я Серая Шейка.

Пускай меня лисы съедят.

Які тут жарти, коли відлітає сім'я?

Наслідки жахливості — про це чула я.

Доля не копійка!

Мені просто не пощастило.

Я сіра Шейка.

І мені перебили крило.

Сім'я летить.

Прощайте, прощайте, сім'я!

Мене гнітить, що сестри сильніші за мене.

«Злітай, невмійко!»

— мені луна з небес донесла.

Я сіра Шейка.

І мені перебили крило.

Дивлюсь короткозоро, дивлюся безнадійно в темряві.

Але я однорука і, значить, летіти не можу.

"Щасливо, щасливо!"

— кричу я наздогін сім'ї.

Тужно, тужно однією залишатися до зими.

Тужливо і жахливо готуватися до лютої зими.

Остання качка!

Остання качка на землі.

«Доля не копійка!»

- Мені тутешні птахи твердять.

Я сіра Шейка.

Нехай мене лисиці з'їдять.