Кукольник - Вероника Долина

Кукольник, кукольник, чёрная душа,

Что ты делаешь с бедною куклой?

Ведь она на тебя заглядится, не дыша,

Ведь она на тебя заглядится, не дыша,

Не успеет за стиркой и кухней.

Кукольник, кукольник, серые глаза,

Ты так смотришь, что голова кружится,

Вот она и глядит, а глядеть ей нельзя,

Вот она и глядит, а глядеть ей нельзя,

Нужно с кукольным мужем ужиться.

Кукольник, светлая ты голова,

Ты стоишь, словно бог перед куклой,

Кукла смотрит едва, кукла дышит едва,

Всё на свете ты ей перепутал.

Кукла смотрит едва, кукла дышит едва,

Всё на свете ты ей перепутал.

Кукольник, что ж, от себя не таи:

Не опасно твоё обаяние,

Никому не страшны злодеянья твои,

Никому не нужны покаяния,

Только ей и страшны злодеянья твои,

Только ей и нужны покаяния.

Лялька, лялька, чорна душа,

Що ти робиш із бідною лялькою?

Адже вона на тебе заглядиться, не дихаючи,

Адже вона на тебе заглядиться, не дихаючи,

Не встигне за пранням і кухнею.

Лялька, лялька, сірі очі,

Ти так дивишся, що голова крутиться,

Ось вона і дивиться, а дивитися їй не можна,

Ось вона і дивиться, а дивитися їй не можна,

Потрібно з ляльковим чоловіком ужитися.

Лялька, світла ти голова,

Ти стоїш, немов бог перед лялькою,

Лялька дивиться ледь, лялька дихає ледь,

Все на світі ти їй переплутав.

Лялька дивиться ледь, лялька дихає ледь,

Все на світі ти їй переплутав.

Лялька, що ж, від себе не таї:

Небезпечна твоя чарівність,

Нікому не страшні злодіяння твої,

Нікому не потрібні покаяння,

Тільки їй і страшні злодіяння твої,

Тільки їй і потрібні покаяння.