Воздухоплаватель - Вероника Долина

Ну что ты все сидишь,

Ну что ты все молчишь,

Где ты витаешь?

-

Сидишь уже века,

Уставясь в облака,

И их считаешь…

Но ты же не бумажный змей

И даже не воздушный шар,

Да и не птица —

А все лететь, летать —

А нет, чтобы узнать,

Как возвратиться.

Ты знаешь — на земле

В огне или в золе,

Но всяк на месте.

Да, ты взлетишь, взлетишь

Туда, куда глядишь —

Лет через двести.

Ведь ты же не бумажный змей

И даже не воздушный шар,

Да и не птица —

А все лететь, летать —

А нет, чтобы узнать,

Как возвратиться.

Ты стал похож на тень,

Уже который день —

Все без улыбки.

И для тебя цветы

Растут из черноты

Твоей ошибки.

Но ты же не бумажный змей

И даже не воздушный шар,

Да и не птица —

А все лететь, летать —

А нет, чтобы узнать,

Как возвратиться.

Ты не отводишь взгляд,

А я не в лад, не в склад

Твержу серьезно: —

Чем тут сидеть в клети,

Снимайся и лети,

Пока не поздно,

Пока тебя не обошли

Шары и змеи всей земли,

Смеясь недобро,

Пока лицо не обожгли

Ветра и бури всей земли,

И целы ребра.

Хотя ты не бумажный змей,

Хотя ты не воздушный шар,

Да и не птица —

Но не молчи и не сиди,

А собирайся и лети —

Чтоб возвратиться,

Чтоб возвратиться.

Ну що ти все сидиш,

Ну що ти все мовчиш,

Де ти вітаєш?

-

Сидиш уже століття,

Втупившись у хмари,

І их вважаєш…

Але ти ж не паперовий змій

І навіть не повітряна куля,

Та і не птиця —

А все летіти, літати —

А ні, щоб дізнатися,

Як повернутися.

Ти знаєш — на землі

У вогні або в золі,

Але всякий на місці.

Так, ти злетиш, злетиш

Туди, куди дивишся—

Років через двісті.

Адже ти не паперовий змій

І навіть не повітряна куля,

Та і не птиця —

А все летіти, літати —

А ні, щоб дізнатися,

Як повернутися.

Ти став схожий на тінь,

Вже котрий день—

Усі без посмішки.

І для тебе квіти

Зростають із чорноти

Твоєї помилки.

Але ти ж не паперовий змій

І навіть не повітряна куля,

Та і не птиця —

А все летіти, літати —

А ні, щоб дізнатися,

Як повернутися.

Ти не відводиш погляд,

А я не в лад, не в склад

Стверджую серйозно:

Чим тут сидіти в кліті,

Знімайся і лети,

Поки не пізно,

Поки що тебе не обійшли

Кулі та змії всієї землі,

Сміючись недобре,

Поки що обличчя не обпалили

Вітру і бурі всієї землі,

І цілі ребра.

Хоча ти не паперовий змій,

Хоча ти не повітряна куля,

Та і не птиця —

Але не мовчи і не сиди,

А збирайся і лети —

Щоб повернутися,

Щоб повернутися.