Летняя Колыбельная - Вероника Долина

Я пустышечку несу,

Я колясочку трясу.

Баю-баю, моя крошка!

Мы живем с тобой в лесу.

Дружка к дружке все рядком,

Держим кружки с молоком.

А у дома на опушке

Ходит дядька с узелком!

Может, вышла бы в лесок

За калитку хоть разок,

Я нашла бы того дядьку,

Поболтала б с ним чуток…

Он пастух или кузнец,

Этот самый молодец.

Может, он киномеханик,

Зоотехник, наконец.

Он прохожая душа.

И похож на алкаша,

И бредет себе по лесу:

Жизнь трудна, но хороша!

Ночь чернее, чем зрачок.

Повернемся на бочок.

Маме к песенке придумать

Остается — пустячок.

Я пустушечку несу,

Я коляску трясу.

Баю-баю, моя крихта!

Ми живемо з тобою в лісі.

Дружка до дружки все рядком,

Тримаємо кружки з молоком.

А вдома на узліссі

Ходить дядько з вузликом!

Може, вийшла би в лісок

За хвіртку хоч разок,

Я знайшла того дядька,

Побалакала б з ним трохи ...

Він пастух або коваль,

Цей молодець.

Може, він кіномеханік,

Зоотехнік нарешті.

Він перехожа душа.

І схожий на алкаша,

І бреде собі по лісу:

Життя важке, але гарне!

Ніч чорніша, ніж зіниця.

Повернемося на бочок.

Мамі до пісні придумати

Залишається — дрібниця.