К Ожиданию - Вероника Долина

Ожидание — это чужое кино,

обещание чуда — не чудо.

Как в кино, забери меня, милый, в окно,

забери меня, милый, отсюда.

Сколько лет провела у стекла, у окна,

да теперь это больше не важно.

Забирай меня, если тебе я нужна,

поцелуй меня коротко, влажно.

Вероятно, иное иному дано,

я нелепа, я слишком серьезна…

Окуни меня, милый, в вино, как в кино,

окуни меня, если не поздно.

Выбирай мы друг друга и не выбирай,

но должно было грянуть все это,

забирай меня, милый, скорей забирай,

а не то моя песенка спета.

забирай меня, милый, скорей забирай,

а не то моя песенка спета.

Очікування — це чуже кіно,

обіцянка дива - не диво.

Як у кіно, забери мене, милий, у вікно,

забери мене, любий, звідси.

Скільки років провела біля скла, біля вікна,

так тепер це більше не важливо.

Забирай мене, якщо тобі я потрібна,

поцілуй мене коротко, волого.

Ймовірно, інше інше дано,

я безглузда, я надто серйозна...

Окуни мене, милий, у вино, як у кіно,

окуни мене, якщо не пізно.

Вибирай ми один одного і не вибирай,

але|повинно було гримнути все це,

забирай мене, любий, швидше забирай,

а не то моя пісенька заспівана.

забирай мене, любий, швидше забирай,

а не то моя пісенька заспівана.