В красноярских лагерях - Михаил Гулько

Когда конвой за вахтой

Ожидает нас,

И мы выходим в марево рассвета,

И тот амурский гармонист

Играет вальс,

Вся жизнь пройдет за эти три куплета.

И вся воля и не воля

Пробегут во весь опор:

Черный ворон, белый лебедь,

Черно-белый приговор!

Все сгорело, как солома,

Пронеслось на всех парах,

От детдома — до дурдома

В красноярских лагерях.

Овчарки лают так,

Что ежиться барак,

Лютует вохра и самоохрана,

А я не злой ни на людей,

Ни на собак,

Но в пять подъем, начальник,

Это рано!

Мороз под сорок,

И скрипит на мне кирза,

Опять сегодня нормы не одюжим!

Собаки злобно смотрят

Прямо мне в глаза,

Они меня бы схавали на ужин!

Потом начальничек,

Он вызовет зэка,

С портрета глянет

Феликс легендарный,

И спросят оба эти два большевика —

За что я им такой неблагодарный?

От детдома — до дурдома

В красноярских лагерях.

Коли конвой за вахтою

Чекає на нас,

І ми виходимо в марево світанку,

І той амурський гармоніст

Грає вальс,

Все життя пройде за ці три куплети.

І вся воля і не воля

Пробігуть у всю опору:

Чорний ворон, білий лебідь,

Чорно-білий вирок!

Все згоріло, як солома,

Пронеслося на всіх парах,

Від дитбудинку — до дурдому

У червоноярських таборах.

Вівчарки гавкають так,

Що скуштувати барак,

Лютує вохра і самоохорона,

А я не злий ні на людей,

Ні на собак,

Але в п'ять підйом, начальник,

Це рано!

Мороз під сорок,

І скрипить на мені кирза,

Знову сьогодні норми не дуже!

Собаки зло дивляться

Прямо мені в очі,

Вони мене би спрятали на вечерю!

Потім начальничок,

Він викличе зека,

З портрета гляне

Фелікс легендарний,

І запитають обидва ці два більшовики —

За що я їм такий невдячний?

Від дитбудинку — до дурдому

У червоноярських таборах.