Поздней Осенней Порой - Михаил Гулько

Поздней осенней порой,

Падая, листья шуршали.

Я возвращался домой,

Где меня долго так ждали.

Осенний кружил ветерок

В парке листвой у вокзала.

Я выхожу на перрон

И вижу тебя, мать родная.

Встретить ты сына пришла,

Добрая милая мама!

Долго ты сына ждала,

Невеста его ждать не стала.

За то, что ты сына ждала,

Что говорить, скажу прямо:

Я тебя очень люблю,

Добрая милая мама!

И на широкой груди,

Лаская родную старушку,

Я скажу: «Мама, веди,

Веди ты в родную избушку…»

За круглым семейным столом

Полней наливайте бокалы!

Я пью за родные края,

Я пью за тебя, мать родная!

И пью я за тех матерей,

Что сына туда провожают

И со слезами в глазах

Дитя на пороге встречают.

«Сын мой родной, дорогой!

-

Ты вся в слезах прокричала, —

Сын мой вернулся домой,

И жизнь моя радостней стала!».

Пізньої осінньої пори,

Падаючи, листя шаруділо.

Я повертався додому,

Де мене довго так чекали.

Осінній кружляв вітерець

У парку листям біля вокзалу.

Я виходжу на перон

І бачу тебе, мати рідна.

Зустріти ти сина прийшла,

Добра мила мама!

Довго ти сина чекала,

Наречена на нього чекати не стала.

За те, що ти сина чекала,

Що казати, скажу прямо:

Я тебе дуже люблю,

Добра мила мама!

І на широких грудях,

Ласкає рідну стареньку,

Я скажу: «Мамо, веди,

Веди ти в рідну хатинку ... »

За круглим сімейним столом

Повністю наливайте келихи!

Я п'ю за рідні краї,

Я п'ю за тебе, мати рідна!

І п'ю я за тих матерів,

Що сина туди проводжають

І зі сльозами в очах

Дитя на порозі зустрічають.

«Сину мій рідний, дорогий!

-

Ти вся в сльозах прокричала, —

Син мій повернувся додому,

І життя моє радіснішим стало!».