Окурочек - Михаил Гулько

Из колымского белого ада

Шли мы в зону в морозном дыму,

Я заметил окурочек с красной помадой

И рванулся из строя к нему.

Стой, стреляю!

- воскликнул конвойный,

Злобный пес разодрал мой бушлат.

Дорогие начальнички, будьте спокойны,

Я уже возвращаюсь назад.

Баб не видел я года четыре,

Только мне, наконец, повезло -

Ах, окурочек, может быть, с Ту-104

Диким ветром тебя занесло.

И жену удавивший Капалин,

И активный один педераст

Всю дорогу до зоны шагали, вздыхали,

Не сводили с окурочка глаз.

Всю дорогу до зоны шагали, вздыхали,

Не сводили с окурочка глаз.

С кем ты, падла, любовь свою крутишь,

С кем дымишь сигареткой одной?

Ты во Внуково спьяну билета не купишь,

Чтоб хотя б пролететь надо мной.

В честь твою зажигал я попойки

Всех французским поил коньяком,

Сам балдел от того, как курила ты Тройку

С золотым на конце ободком.

Проиграл тот окурочек в карты я,

Хоть дороже был тыщи рублей.

Даже здесь не видать мне счастливого фарту

Из-за грусти по даме червей.

Проиграл я и шмотки и сменку,

Сахарок за два года вперед,

Вот сижу я на нарах, обнявши коленки,

Мне ведь не в чем идти на развод.

Пропадал я за этот окурочек,

Никого не кляня, не виня,

Господа из влиятельных лагерных урок

За размах уважали меня.

Господа из влиятельных лагерных урок

За размах уважали меня.

Шел я в карцер босыми ногами,

Как Христос, и спокоен и тих,

Десять суток кровавыми красил губами

Я концы самокруток своих.

Негодяй, ты на воле растратил

Много тыщ на блистательных дам.

Это да, - говорю, - гражданин надзиратель,

Только зря, - говорю, - гражданин надзиратель,

Рукавичкой вы мне по губам.

З колимського білого пекла

Ішли ми в зону в морозному диму,

Я помітив недопалок з червоною помадою

І рвонувся з ладу до нього.

Стій, стріляю!

- Вигукнув конвойний,

Злий пес роздер мій бушлат.

Дорогі начальнички, будьте спокійні,

Я вже вертаюсь назад.

Баб не бачив я років чотири,

Тільки мені, нарешті, пощастило

Ах, недопалок, можливо, з Ту-104

Диким вітром тебе занесло.

І дружину задушив Капалін,

І активний один педераст

Всю дорогу до зони крокували, зітхали,

Не зводили з недопалка очей.

Всю дорогу до зони крокували, зітхали,

Не зводили з недопалка очей.

З ким ти, падла, любов свою крутиш,

З ким диміш однією сигаретою?

Ти у Внуково сп'яну квитка не купиш,

Щоб хоча б пролетіти наді мною.

На честь твою запалю я пиятики

Усіх французьким напував коньяком,

Сам балдел від того, як ти курила Трійку

Із золотим на кінці обідком.

Програв той недопалок у карти я,

Хоча дорожче був тисячі рублів.

Навіть тут не бачити мені щасливого фарту

Через сум по дамі хробаків.

Програв я і шмотки та зміну,

Цукор за два роки вперед,

Ось сиджу я на нарах, обійнявши коліна,

Адже мені немає в чому йти на розлучення.

Пропадав я за цей недопалок,

Нікого не кляня, не звинувачуючи,

Панове з впливових табірних урок

За розмах шанували мене.

Панове з впливових табірних урок

За розмах шанували мене.

Ішов я в карцер босими ногами,

Як Христос, і спокійний і тихий,

Десять діб кривавими фарбували губами

Я кінці самокруток своїх.

Негідник, ти на волі розтратив

Багато тисяч на блискучих жінок.

Це так, - кажу, - громадянин наглядач,

Тільки дарма, - кажу, - громадянин наглядач,

Перчаткою ви мені по губах.