Одессит Мишка - Михаил Гулько

Широкие лиманы зелёные каштаны

Качается шаланда на рейде голубом

В красавице Одессе мальчишка голоштанный

С ребячьих лет считался заправским моряком

И если горькая обида

Мальчишку станет донимать

Мальчишка не покажет вида,

А коль покажет скажет ему мать

Ты ж одессит Мишка, а это значит

Что не страшны тебе ни горе ни беда

Ведь ты моряк Мишка моряк не плачет

И не теряет бодрость духа никогда

Изрытые лиманы поникшие каштаны

Красавица Одесса под вражеским огнём

С горячим пулемётом на вахте неустанно

Молоденький парнишка в бушлатике морском

И эта ночь как день вчерашний

Несётся в крике и пальбе

Парнишке не бывает страшно,

А станет страшно скажет он себе

Ты ж одессит Мишка, а это значит

Что не страшны тебе ни горе ни беда

Ведь ты моряк Мишка моряк не плачет

И не теряет бодрость духа никогда

Изрытые лиманы поникшие каштаны

И тихий скорбный шёпот приспущенных знамён

В глубокой тишине без труб без барабанов

Одессу оставляет последний батальон

Хотелось лечь прикрыть бы телом

Родные камни мостовой

Впервые плакать захотел он,

Но комиссар обнял его рукой

Ты ж одессит Мишка, а это значит

Что не страшны тебе ни горе ни беда

Ведь ты моряк Мишка моряк не плачет

И не теряет бодрость духа никогда

Спокойные лиманы зелёные каштаны

Ещё услышат шёпот развёрнутых знамён

Когда войдёт обратно походкою чеканной

В красавицу Одессу усталый батальон

И уронив на землю розы

В знак возвращенья своего

Парнишка наш не сдержит слёзы,

Но тут никто не скажет ничего

Хоть одессит Мишка, а это значит

Что не страшны ему ни горе ни беда

Хоть ты моряк Мишка моряк не плачет

На этот раз поплакать право не беда

Широкі лимани зелені каштани

Качається шаланда на рейді голубом

У красуні Одесі хлопчик голоштаний

З дитячих років вважався справжнім моряком

І якщо гірка образа

Хлопчика дошкулятиме

Хлопчик не покаже виду,

А коли покаже скаже йому мати

Ти ж одесит Ведмедик, а це значить

Що не страшні тобі ні горе ні біда

Адже ти моряк Ведмедик моряк не плаче

І не втрачає бадьорість духу ніколи

Пориті лимани пониклі каштани

Красуня Одеса під ворожим вогнем

З гарячим кулеметом на вахті невпинно

Молоденький хлопчина в бушлатику морському

І ця ніч як день вчорашній

Мчить у крику і пальбі

Хлопцеві не буває страшно,

А стане страшно скаже він собі

Ти ж одесит Ведмедик, а це значить

Що не страшні тобі ні горе ні біда

Адже ти моряк Ведмедик моряк не плаче

І не втрачає бадьорість духу ніколи

Пориті лимани пониклі каштани

І тихий скорботний шепіт приспущених прапорів

У глибокій тиші без труб без барабанів

Одесу залишає останній батальйон

Хотілося лягти прикрити би тілом

Рідні камені бруківки

Вперше плакати захотів він,

Але комісар обійняв його рукою

Ти ж одесит Ведмедик, а це значить

Що не страшні тобі ні горе ні біда

Адже ти моряк Ведмедик моряк не плаче

І не втрачає бадьорість духу ніколи

Спокійні лимани зелені каштани

Ще почують шепіт розгорнутих прапорів

Коли увійде назад ходою карбованою

У красуню Одесу втомлений батальйон

І впустивши на землю троянди

В знак повернення свого

Хлопчина наш не стримає сльози,

Але тут ніхто не скаже нічого

Хоч одесить Мишко, а це значить

Що не страшні йому ні горе ні біда

Хоч ти моряк Ведмедик моряк не плаче

На цей раз поплакати право не біда