Журавли - Михаил Гулько

Здесь под небом чужим я как гость нежеланный,

Слышу крик журавлей, улетающих вдаль.

Сердце бьётся сильней, летят птиц караваны.

В дорогие края провожаю их я.

Вот всё ближе они и всё громче рыданья.

Словно скорбную весть мне они принесли.

Из какого же вы из далёкого края

Прилетели сюда на ночлег, журавли?

Дождик, холод, туман, непогода и слякоть,

Вид унылых людей из угрюмой земли.

Ах, как больно душе, как мне хочется плакать…

Перестаньте рыдать надо мной, журавли!

Пронесутся они мимо скорбных распятий,

Мимо древних церквей и больших городов.

А прибудут они, им откроют объятья

Молодая весна и Россия моя…

Тут під чужим небом я як гість небажаний,

Чую крик журавлів, що відлітають у далечінь.

Серце б'ється сильніше, летять птахи каравани.

У дорогі краї проводжу їх я.

Ось все ближче вони і все голосніше за ридання.

Мов скорботну звістку мені вони принесли.

З якого ж ви з далекого краю

Прилетіли сюди на нічліг, журавлі?

Дощ, холод, туман, негода і сльота,

Вигляд похмурих людей з похмурої землі.

Ах, як боляче душі, як мені хочеться плакати.

Перестаньте плакати наді мною, журавлі!

Пронесуться вони повз скорботні розп'яття,

Повз давні церкви і великі міста.

А прибудуть вони, їм відкриють обійми

Молода весна та Росія моя…