Zmartwychwstanie Mandelsztama - Jacek Kaczmarski

Po Archipelagu krąży dziwna fama

Że mają wydawać Ośkę Mandelsztama

Dziwi się bezmiernie urzędnik nalany:

Jakże go wydawać?

On dawno wydany!

Tłumaczy sekretarz nowy ciężar słowa:

Dziś «wydawać» znaczy tyle, co «drukować»

Powstał mały zamęt w pamięci strażników:

Którego Mandelsztama?

Mamy ich bez liku!

Jeden szyje worki, drugi miesza beton

Trzeci drzewo rąbie — każdy jest poetą

W oczach urzędników rośnie płomień grozy

Bo w szwach od poetów pękają obozy

Przeglądają druki, wyroki — nic nie ma

Każda kartoteka zmienia się w poemat

A w tym poemacie — ludzi jak drzew w tajdze

Choćbyś sczezł, to tego jednego — nie znajdziesz!

Stary zek wspomina, że on dawno umarł

Lecz po latach zekom miesza się w rozumach

Bo, jak to być może, że ziemia go kryje

Gdy w gazetach piszą, że Mandelsztam żyje?!

Skądże mają widzieć w syberyjskich borach

Że to «życie» to tylko taka — metafora

Patrzy z góry Osip na te wyspy krwawe

I gorzko smakuje swą spóźnioną sławę

Bo, jak to być może, że ziemia go kryje

Gdy w gazetach piszą, że Mandelsztam żyje?!

Skądże mają widzieć w syberyjskich borach

Że to «życie» to tylko taka — metafora

По Архіпелагу ходить дивна чутка

Що вони мають видати Ошку Мандельштама

Наповнений чиновник надзвичайно здивований:

Як його витратити?

Його давно звільнили!

Секретар пояснює нову вагу слова:

Сьогодні "публікувати" - це так само, як і "друкувати"

У головах охоронців було невелике замішання:

Який Мандельштам?

У нас їх багато!

Один шиє мішки, інший замішує бетон

Третій рубає дерево – кожен поет

В очах чиновників розгортається полум’я терору

Бо табори розриваються по швах поетів

Переглядають друковану продукцію, судження – нічого немає

Кожен файл перетворюється на вірш

А в цьому вірші – люди, як дерева в тайзі

Хоч і вмреш, цей – не знайдеш!

Старий Зек згадує, що він давно помер

Але через роки розум Зекома заплутався

Бо як могло бути, що земля його ховає?

Коли в газетах пишуть, що Мандельштам живий?!

Як вони бачать у сибірських лісах?

Те, що це «життя» саме таке — метафора

Він дивиться на ці криваві острови з гори Осип

І гірко смакує запізнілою славою

Бо як могло бути, що земля його ховає?

Коли в газетах пишуть, що Мандельштам живий?!

Як вони бачать у сибірських лісах?

Те, що це «життя» саме таке — метафора