Poranek - Jacek Kaczmarski, Zbigniew Lapinski, Przemyslaw Gintrowski

Słońce wstaje, złocą się gnojówki

W rosy mgle ogródki i dachówki;

Pies przeciąga się w nastroju pieskim

Pijak w rowie budzi się bez kieski

Galant oknem zgrabnie się wymyka

Dmucha w żar uczeń czarnoksiężnika

Szewc wystawia warsztat na podwórze

Kroi nożem stopę w twardej skórze…

Stuk — puk, stuk — puk

Byleby biedy nie wpuścić za próg

Zrobię wszystko, co będę mógł:

Stuk — puk

Na zapleczu szynku huczą beczki

U rzeźnika pierwszy krzyk owieczki

Nad stolarnią dym z wczorajszych wiórów

W refektarzu ranna próba chóru

Chleba zapach bucha z drzwi piekarza

Po judaszach zorza się rozjarza

Widać z wieży jak w podmiejskie pola

Idą żeńcy z sierpami u kolan

Siuch — ciach, siuch — ciach

Byleby głodu nie groził strach

Trud całodzienny to spokój w snach:

Siuch — ciach

Wybiegają dzieci z bram podwórek

Żeby pierwszą z kolan zdrzeć skórę

Stróż opędza od nich się zawzięcie

Sprząta rynek po wczorajszym święci

Rynsztokami płynie złota piana

Złocą się owoce na straganach;

Sznura skrzyp i jęk na wszystkie strony:

To Dzień Boży — obwieszczają dzwony:

Ding — dong, ding — dong

Byleby żywych nie wypuścić z rąk

Strasząc ich wizją piekielnych mąk:

Ding — dong

Sąd się jawny zaczął na Ratuszu —

Pokrzywdzonym i wykorzystanym

Sprawiedliwość doda animuszu

Zadowoli wszystkie wolne stany

Po to przecież była rewolucja:

Będzie wyrok, może egzekucja!

Pysznie uczestniczyć w epopejach!

Jest nadzieja dla nas!

Jest nadzieja!

Chrup — chrup, chrup — chrup

Byle mieć komu wykopać grób

By się wśród żywych nie pętał trup —

Chrup — chrup

Сонце сходить, рідкий гній стає золотим

Сади й черепиця в росі туману;

Собака розтягується в собачому настрої

П’яний у канаві прокидається без гаманця

Галант акуратно прослизає крізь вікно

Учень чаклуна дме на жар

Свою майстерню швець виставляє надворі

Розрізає ножем ногу в твердій шкірі...

Стук – стук, стук – стук

Тільки б я нікого не пускав за поріг

Я зроблю все, що можу:

Стук-стук

В задній частині шинки ревуть бочки

У м’ясника перший крик ягняти

Над столярним цехом дим від вчорашньої стружки

Рання репетиція хору в трапезній

З дверей пекарні виривається запах хліба

Аврора світиться крізь Іуду

З вежі видно, як на заміських полях

Є жінки з серпами на колінах

Сухий — нюхати, сухий — нюхати

Якби голод не загрожував страхом

Цілий день старання – мир у снах:

Сиуч - різати

З воріт подвір’їв вибігають діти

Здерти шкіру з першого коліна

Сторож вперто відганяється від них

Прибирає ринок після вчорашніх святих

По жолобах тече золотиста піна

Плоди в ларьках позолочені;

Скрип і стогін на всі боки:

Сьогодні Божий день - дзвони сповіщають:

Дінь - донг, дінь - донг

Лише б ти живий з рук не випустив

Налякаючи їх видінням пекельних мук:

Дінь - донг

Відкрите судове засідання розпочалося у Ратуші -

Поранений і використаний

Справедливість надихне вас

Задовольнити всі вільні стани

Ось для чого була революція:

Буде вирок, може й розстріл!

Смачно беріть участь в билинах!

Для нас є надія!

Є надія!

Хруст — хруст, хруст — хруст

Кому-небудь копати могилу

Щоб труп не висів серед живих -

Хруст – хруст