Bankierzy - Jacek Kaczmarski, Zbigniew Lapinski, Przemyslaw Gintrowski

Szczęśliwi, nie szukamy Boga

Dla nas jest tylko udziałowcem

Kantoru, który prosperuje;

Niech chroni nasze drzwi i okna

Od dżumy i religii obcej

Co każdy zysk dewaluuje

A będzie miał na swoją chwałę

Fundusze reprezentacyjne;

Pasterze Jego będą syci

Niech nam wybaczy grzechy małe

Za wielkie niechaj skruchę przyjmie

Bośmy bankierzy, a nie mnisi

W skrzyniach mamy skarpety

A w skarpetach monety

Co się mnożą w monetach oczu

Serca kusi ochota

By skorzystać ze złota

Lecz niech toczy się, niech innych toczy…

Jesteśmy wszak pośrednikami

Między zamiarem a stworzniem

Umożliwiamy czyn podjęty;

Nie dziw, że się zabzpieczamy

Bo czymże jest doczesne mienie

Jak nie nadzieją na procenty?

On nas rozumie — Bogacz Biały

Inwestujący stale w niebyt —

Kapitał w imię wyższej racji;

Ładnie by księgi wyglądały

Gdybyśmy chcieli ściągnąć kredyt

Od Jego dzieła pankreacji…

On bankrutem jest boskim

Nie posiada ni wioski

Z której mógłby się czysto wyliczyć

Ale Jego agenci

Wiedzą jak się świat kręci

I jak wszystko zapłacić - niczym

Oby na zawsze miejsce znaleźć

Pomiędzy wiarą a rozumem

Między ideą a towarem;

Bezpieczne to nie bywa wcale

W interes włożyć myśl i dumę

By zamiast zysku — ponieść karę

Dlatego mamy dwa oblicza:

Metali chłód, krwi żywej trwogę

(Chaosu Jego weksle — w skrzyni)

I to jest cała tajemnica:

Szczęśliwi — nie szukamy Boga

Lecz wiemy, co On nam jest winien

Już Go mamy!

Sakralny

Ale niewypłacalny!

Kryzys pożarł gwarancję i sumę!

A On zsyła anioła

I śmiertelny pot z czoła

Wycieramy

Jak błędny rachunek…

Щасливі, ми не шукаємо Бога

Для нас він лише акціонер

Обмін валюти, що процвітає;

Нехай захистить наші двері та вікна

Від чуми і чужої релігії

Що знецінює кожен прибуток

І він буде мати на свою славу

представницькі фонди;

Його пастухи будуть задоволені

Нехай простить нам дрібні гріхи

Нехай прийме каяття занадто велике

Ми банкіри, а не ченці

У нас в скринях шкарпетки

А в шкарпетках монети

Що множать в оці монети

Серце манить

Щоб використати золото

Але нехай це триває, нехай йдуть інші ...

Адже ми посередники

Між наміром і творінням

Ми дозволяємо здійснену дію;

Не дивно, що ми захищаємо себе

Для чого ця властивість?

Як не сподіватися на інтерес?

Він нас розуміє – Білий Багач

Постійно вкладаючи гроші в неіснування -

Капітал заради вищої причини;

Книжки виглядали б гарно

Якби ми хотіли отримати позику

З його роботи підшлункової залози...

Він божественний банкрут

У ньому немає села

Що він міг би чисто пояснити

Але його агенти

Вони знають, як обертається світ

А як заплатити все – нічого

Нехай ми знайдемо місце назавжди

Між вірою і розумом

Між ідеєю і товаром;

Це зовсім не безпечно

Вкладайте думки та гордість у бізнес

Бути покараним замість прибутку

Отже, ми маємо два обличчя:

Метал холодний, страх живої крові

(Хаос, Його рахунки - в скрині)

І в цьому секрет:

Щасливі - ми не шукаємо Бога

Але ми знаємо, чим Він нам винен

Він у нас вже є!

Сакральний

Але неплатоспроможний!

Криза пожерла гарантію і суму!

І Він посилає ангела

І смертельний піт з мого чола

Витираємо

Як неправильний рахунок...