Ballada o ubocznych skutkach alkoholizmu - Jacek Kaczmarski

Siedziałem w barze jakiejś git organizacji

I zamówiłem już na obiad dwa kotlety

Przysiadł się facet i już siedział do kolacji

I zdążył ze mną zaprzyjaźnić się - niestety

Gdzieś koło piątej wnieśli pierwsze alkohole

Dziesięć po szóstej bruderszaftaśmy wypili

A potem Vermouth Istra Burgund i Beaujolais

Iśmy na cięższe się paliwo przerzucili

Rozmowa z wódek zeszła wnet na politykę

Przy czystej — czystąśmy krytykę prowadzili

Zahaczyliśmy takoż o metafizykę

A potem to już żeśmy tylko pili

Gdzieś tak w połowie tej wykwintnej konwersacji

Gdy po szampanie słodkim kończyliśmy winiak

Zapis się skończył i urwała perforacja

I co tu gadać wiele schlałem się jak świnia

Kiedym się ocknął to siedziałem w ciemnej celi

Nade mną schylał się przyjaciel od kieliszka

O mej krytyce ci co chcieli to wiedzieli

A w jego ręku tkwiła długa biała kiszka

On spisał wszystko co mówiłem wtedy w barze

I uzupełnił tu i tam ozdobnym słowem

I protokołem tym pomachał mi przed twarzą

Kazał podpisać.

Ręką trzymał mnie za głowę

Gdym nie podpisał chciał już ze mnie robić kaszę

I pomyślałem ja że przyszła na mnie pora;

Gdym go majorem mym znajomym chciał postraszyć -

On raz mnie w mordę mówiąc — ja ci dam majora!

Lecz to, co było to wstęp tylko, to przygrywka

Bóg jeden wie ile wycisnął krwi i potu

Gdym już wyglądał cały jak wpół zgniła śliwka

To usłyszałem jak powiedział - gotów!

Za słowa me skazali mnie na dożywocie

Bom rząd i organ bezpieczeństwa zbyt obraził

Wsadzili do więzienia mnie i po kłopocie

Raz dziennie na dziedziniec żem na spacer łaził

Trzy razy na dzień jadłem zupę, chleb z cebulą

Chleb kradłem, więc codziennie ktoś przeze mnie pościł

W tym samym czasie rząd, co był nade mną górą -

To samo robił z resztą ludzi na wolności

Po kilku latach wreszcie komuś się znudziło

A u nas słowo «dosyć» zaraz w czyn obrasta

Czego rząd nie dał - wzięto sobie siłą

Zmieniono w końcu calusieńki rząd i basta

A nowe władze protokoły me przejrzały

Natychmiastowe zarządziły wypuszczenie

A gdym wychodził posypały się pochwały

I na mą cześć wspaniałe przemówienia

I żyję teraz tu samotny bez nadziei

Ja obywatel dziś powszechnie szanowany

Za wielkie słowa w obronie mych idei

Którem wygłosił gdym w pestkę był zalany

Я сидів у барі якоїсь організації git

А я вже замовив дві відбивні на вечерю

Хлопець сів і вже сідав вечеряти

І йому вдалося зі мною подружитися – на жаль

Близько п'ятої години принесли перші лікери

О десятій шостій ми випили бруд

А потім Вермут Істра Бургунд і Божоле

Ми перейшли на більш важке паливо

Незабаром розмова з горілкою перейшла на політику

З чистим - ми вели чисту критику

Ми також торкнулися метафізики

А потім ми просто випили

Десь посередині цієї вишуканої розмови

Коли ми допили бренді після солодкого шампанського

Запис закінчився, а перфорація припинилася

І, що тут багато говорити, я напився, як свиня

Коли я прокинувся, я сидів у темній камері

Мій скляний друг нахилився наді мною

Про мою критику знали ті, хто хотів

А в його руці була довга біла кишка

Він записав усе, що я тоді сказав у барі

І доповнював то тут, то там витіюватим словом

І махнув переді мною цим протоколом

Він наказав підписати.

Він тримав мою голову рукою

Коли я не підписав, він хотів зробити з мене кашу

І я думав, що мені пора;

Коли я хотів погрожувати йому майором -

Він мені в обличчя сказав — дам тобі майора!

Але те, що було лише вступом, це прелюдія

Бог знає, скільки він видавив крові й поту

Коли я виглядав напівгнилою сливою

Я чув, як кажуть – готовий!

За мої слова мене засудили до довічного ув'язнення

Бо я надто образив уряд і безпеку

Посадили мене в тюрму, а після біди

Раз на день я гуляв у дворі

Я їв суп, хліб і цибулю тричі на день

Я крав хліб, тож кожен день хтось постив за мене

При цьому ряд, що був наді мною -

Він зробив те саме з іншими людьми в дикій природі

Через кілька років комусь нарешті стало нудно

А з нами слово «досить» переростає в дію

Те, що влада не дала – брали силою

Зрештою весь ряд був змінений, і все

А протоколи новою владою не переглянули

Вони наказали їх негайно звільнити

І як я вийшов, посипалася похвала

І чудові промови на мою честь

А тепер я живу тут один без надії

Сьогодні я шанований громадянин

За чудові слова на захист моїх ідей

Яку він доставив, коли я був п’яний у ямі